Речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук пояснив, чому ціллю російської атаки на Одесу в ніч на 6 листопада був історичний центр міста. Загарбники атакували портову інфраструктуру та музей.
Про це повідомляє видання Еспресо.
«Зараз вони більше звертають увагу на порти великої Одеси, й ми розуміємо, що швидше за все туди цілили — це з одного боку, а з іншого, коли говорять, що це єдина мета ворога під час обстрілів я можу з цим трошки посперечатися. Також я думаю, що якраз ці удари по історичному центру міста, пам’ятаєте у нас були зруйновані інші музеї та храм — це те, що викликає у людей емоції великі та гарячі, бо це душа, серце нашої українською Одеси й реакція може бути дещо підвищена, це тиск психологічний водночас аби люди сказали — досить», — розповів Братчук.
Інформаційне супроводження цього удару було дуже агресивним і почалося відразу після влучань, зазначив він.
«Багато хто говорить, що вони не цілили в художній музей — вони хотіли у порт, але згадаймо, що коли ворог б’є по наших закладах культури й Одещина у цьому не виняток, то ми розуміємо прекрасно, що це орда, варвари, ті з ким ми маємо сьогодні справу, тому я допускаю, що вони могли поцілити в історичну частину міста та власне художній музей, хоч навряд вони в таких музеях бували», — сказав речник добровольчої армії.
Звідки були запущені балістичні ракети, військові знають, це Джанкойський район.
У пропагандистських пабліках почали поширювати наратив, що удар по історичному центрі Одеси став відповіддю за «бавовну» від української армії у тимчасово окупованих Керчі та Сєдово.
«Найголовніший наратив, який є ключовим для росіян, що це «поки лише квіточки — ягідки будуть потім». Мовляв, ми били й будемо бити вам, і в історичну частину в тому числі. Тобто вони навіть не приховують цієї методички. Тому можна зробити висновок, що це було зроблено спеціально для того, щоб тиснути на людей емоційно. Тривожно для одеситів? — звичайно так», — додав він.