Міжнародний день секретаря – професійне свято, що святкують щороку в середу останнього повного квітневого тижня. Ця дата не є офіційною, проте відзначається не тільки секретарями, але й всіма офісними працівниками. До них відносяться секретарі-референти, офіс-менеджери, асистенти керівників, стенографісти, діловоди та працівники інших професій, без яких не обходиться робота офісу.
Свято виникло зовсім не випадково. Період Другої світової війни в США відзначався тривалою депресією, та різким зниженням народжуваності. Не дивно, що післявоєнна епоха з її різким економічним зростанням, потребувала велику кількість кваліфікованого офісного персоналу. Так, в 1942 році була створена Національна асоціація секретарів. Вона мала на меті навчати нових працівників для галузі адміністрування. Саме засновники цієї асоціації ініціювали запровадження Національного тижня секретарів у 1952 році, а середа цього тижня вважалася Днем секретарів. Пізніше свято поширилося на інші країни, та сьогодні відзначається у багатьох державах світу.
Варто сказати, що Тиждень адміністративних працівників має власну торгову марку.
Як з’явилася професія секретаря?
За даними досліджень секретар входить до ТОП-5 професій світу, що мають найбільшу популярність та попит. Слово «секретар» походить від латини, під час періоду темного Середньовіччя секретарями називали довірених осіб.
У Великому князівстві Литовському, до складу якого входили українські землі, секретарем іменували особу, яка вела займалася діловодством великого князя. Вперше посада з такою назвою згадується в 1407 році. Вважається, що спочатку так називалися найбільш досвідчені писарі.
Канцелярію Запорізької Січі в 16-18 ст. очолював військовий писар, посада якого була виборною. Він не тільки вів документацію та кореспонденцію, але й мав значний вплив на внутрішню та зовнішню політику козацької держави.
Згодом секретарські посади стали невід’ємною частиною державного апарату в різних країнах. До цих фахівців ставилися неабиякі вимоги, вони мали добре знати закони та оперувати ними. Не дивно, що для отримання посади треба було закінчити спеціальні курси. Так, перші такі курси були започатковані у Харкові в 1868 році.
Особливого розвитку професія набула у 1920-х роках. Проте згодом цих фахівців почали прирівнювати до канцелярського персоналу.
Професія почала своє відродження у 1970-ті роки. Люди, що займали цю посаду, мали володіти всебічними знаннями та достатнім професіоналізмом, аби вправлятися зі своїми обов’язками. Сьогодні професія вважається досить потрібною та престижною. Адже до їх обов’язків входить не тільки приймати телефонні дзвінки та слідкувати за робочим графіком свого керівника. Саме вони є однією з рушійних сил розвитку бізнесу.