EnglishRussianUkrainian
   

Окраса, символ, оберіг

Переступивши поріг виставкової зали Балтського історичного музею, потрапляєш у дивний, знайомий з дитинства, неповторний світ, зігрітий українською хусткою.

На стінах зали кольорове різноманіття, гармонійно вписане у прямокутники з тканини. Майже сто хусток з запасника музею виставлені на огляд публіки. Тут хустки на усі випадки життя — на свята, сватання, весілля, до церкви, на скорботу за померлими…


Директор музею Петро Ткач, який вже багато років збирає зразки українського головного убору, знає про хустку багато цікавого, адже народних обрядів, де вона використовується, дуже багато.


Розповідь Петра Астафійовича з цікавістю слухали усі, хто прийшов на відкриття чудової виставки.

З теплом та любов’ю відгукнулася про українську хустку учасниця хору «Будьмо» Надія Гальчинська. Вона декламувала вірші про хустку, розповіла про своє трепетне ставлення до українського національного аксесуару.


Колорит української оселі у залі підкреслювали домоткані пілки та гарна скриня. У такій, господині зберігали свій скарб та, звичайно, хустки.

На виставці представлені різноманітні екземпляри: від святкових до буденних. Окремий стенд – темні як ніч хустки печалі та туги. Поруч з ними – світлини наших земляків, які загинули на сході України, захищаючи її від агресора. Тремтить полум’я свічки на спомин про втрачені життя.

Виставка стала цікавою подією у культурному житті Балтської громади. Кожен її експонат – це частинка історії українського народу. Втішає те, що цікавість до української хустки не згасає. Її залюбки носять пані будь-якого віку. І з упевненістю можна сказати, що колекція Балтського історичного музею буде поповнюватися новими зразками.

«Сьогодні у запасниках нашого музею нараховується понад 150 хусток, – розповідає директор Петро Ткач. – Хустки ми збирали у людей, також їх нам дарують. Дуже багато передають діти, батьки яких померли. Нам дарують хустки коли ми буваємо з виступами у селах. Ось так ми назбирали таку колекцію. Щоправда, ми маємо проблему – хустки шерстяні, тернові вони потребують особливого догляду. Ми їх літом виносимо на двір, на сонце.

Колись ми з учнями подорожували на велосипедах по Черкаській та Київській областях. У Переяслав–Хмельницькому у музеї дівчата сушили на сонці хустки. Величезна кількість хусток на мотузках розвішані навколо музею. Я це згадую. Цього літа ми також викидали усі хустки на сонце. Також використовуємо природні та хімічні засоби, аби зберегти свою колекцію».

Те, що хустка досі популярний атрибут, свідчить і те, що в Україні останні роки 7 грудня відзначають День української хустки. Через відомі обставини цього року відсвяткувати його не вдалося, але, як запевнив Петро Ткач – це гарне свято обов’язково відбудеться.


Наостанок додамо, що виставка української хустки у Балтському історичному музеї буде доступна для жителів громади та гостей Балтщини протягом місяця. То ж, запрошуємо!

Ліана Швецова.

 

 

 

Share.

Comments are closed.