20 років з народною піснею
Якби на мапі України позначити місця де за 20 років творчої діяльності побував самодіяльний народний козацький хор «Будьмо», ми б здивувалися. Уславлений колектив відомий далеко за межами Балтщини. Він виступав на великих сценах і у маленьких сільських клубах, на масових гуляннях та народних святах, ярмарках та заходах, присвячених знаменитим землякам, і усюди мав величезний успіх, любов і повагу глядачів, поціновувачів української пісні.
Козацьким хор зветься не дарма. Він народжувався разом із сплеском козацького руху на Балтщині. І вже на зорі свого існування визначився як колектив, що популяризує українську, козацьку пісню, відроджує народні свята та обряди, несе у світ високу культуру українського народу і не дає цьому чистому джерелу вичерпатися.
Святкування двадцятирічного ювілею стало значною подією, як у творчому житті колективу, так і в культурному середовищі Балтської громади. У виставковій залі Балтського історичного музею зібралися люди, які у різні часи співали у хорі, його ветерани, керівництво Балтської громади, численні поціновувачі української пісні та ті, для кого кожен виступ хору «Будьмо» – це свято душі.
Засновник хору та його натхненник Петро Ткач повів розповідь про творчий шлях колективу від його створення до сьогоднішнього дня.
І ось настав зворушливий момент. До зали, з запаленими свічками у руках, зайшли хористи і полилася пісня. Вона торкнулася кожного серця.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять учасників хору, які не дожили до ювілейної дати.
Розповідь ведучого Петра Ткача супроводжувалася світлинами та відеоматеріалами з архіву колективу. То ж, було що згадати! А ще лунали пісні. Ми їх добре знаємо, але зараз, під час війни, ці пісні ніби щойно народилися. Про боротьбу за незалежність, материнські сльози, вірність та любов. Вони ятрили душу та хвилювали.
Ювілей – це насамперед спогади. Їх принесли у святкову залу люди, які у різні роки були учасниками хору «Будьмо». Викладачі Балтської школи мистецтв, на чолі з директором Оленою Заянчуковською, привітали хористів з двадцятиріччям, побажали усім многая літа. Наталія Тітарчук, сопрано якої завжди зачаровувало, подарувала присутнім гарні пісні.
Привітав колектив і керівник Балтської територіальної громади Сергій Мазур. Він нагородив хористів грамотами Балтської міської ради. Гарного настрою додало і привітання заступника міського голови Тетяни Холіч та начальника відділу розвитку культури та туризму Балтської міськради Анастасії Фокши. Від керівництва ювіляри отримали величезний святковий торт. Були ще й відзнаки Балтського районового козацького товариства ім. П. Сагайдачного, яке очолює отаман Петро Ткач.
Чимало гарних слів прозвучало на адресу хору «Будьмо» та його натхненника Петра Ткача від редактора найстарішої на Балтщині газети «Народна трибуна» Ольги Черненко.
Квіти, подарунки, щирі посмішки. Підняло градус веселощів віртуозне виконання тріо Балтського педагогічного фахового коледжу «Віва».
Линуть пісні, веселі та сумні, швидко збігає час, але цього ніхто не помічає. Задушевна бесіда, запашний чай, а головне – люди, безмежно закохані в українську пісню. Вони несли її з любов’ю та гордістю двадцять років поспіль, щоб передати у спадок нащадкам. І ми любимо українську пісню. Під час драматичних подій жорстокої війни проти «руського міра» ми стали більше цінувати своє, українське: рідну мову, мамину пісню, національне мистецтво та культуру.
