EnglishRussianUkrainian
   

Одеса не дотягнула навіть до обмеженого рівня прозорості, участі та доброчесності бюджетного процесу

одесса

Місцева влада не задовольняє більшості критеріїв прозорості, участі та доброчесності бюджетного процесу — дослідження.

Вперше в Україні проведена комплексна оцінка місцевої соціально-економічної та бюджетної політики за критеріями Індексу прозорості-участі-доброчесності (ПУД), який свідчить про незадовільний стан за більшістю з показників. Про це йшлося на прес-конференції у Києві, під час якої були представлені результати експертного дослідження місцевої бюджетної політики. (Дослідження тривало рік, в рамках партнерства «За прозорі місцеві бюджети!», яке об’єднує 40 експертів та журналістів).

Снимок экрана 2016-08-05 в 22.19.19

Оцінювання здійснювалося за 173 критеріями, які взяті за 100 %. Проект охопив 17 міст України. За результатами дослідження, тільки в трьох із 17 міст: Чернівцях, Вознесенську та Сумах забезпечується виконання понад 40% критеріїв – це на сьогодні найвищий, так званий «обмежений» рівень відповідності вимогам серед усіх досліджуваних міст України. Києву та Одесі не вистачило 3 та 3,5 бала відповідно, щоб потрапити до цієї категорії. Шість міст (Миколаїв, Львів, Чугуїв, Здолбунів, Дніпро, Білозерка) не подолали 20% бар’єр, що свідчить про незадовільні показники.

Переважна більшість міст отримала мінімальну та недостатню кількість балів за усіма показниками. Це означає, що місцева політика не задовольняє більшості критеріїв прозорості, участі та доброчесності бюджетного процесу, суспільство залишається недостатньо поінформованим, на що витрачаються бюджетні кошти. І навіть три лідери рейтингу – Чернівці, Вознесенськ та Суми – забезпечують досить обмежений рівень ПРОЗОРОСТІ.

Снимок экрана 2016-08-05 в 22.21.02

 

Найбільш непрозорими є документи, які впливають на зміст бюджетної політики. Жодне місто (окрім Чернівців) не оприлюднює плани діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. Фінансові плани та звіти комунальних підприємств також переважно недоступні. Лише в Черкасах всі фінплани комунальних підприємств оприлюдненні на сайті, понад половина – доступні у Чернівцях та Ковелі. Попри те, що річний та квартальний звіти про виконання бюджету доступні у 16 із 17 міст, процедура внесення змін до бюджету за результатами квартальної звітності залишається корупційно чутливою — влада не консультується з громадянами, кошти розподіляються у ручному режимі.

За критерієм УЧАСТІ громадян лідерами є Суми та Вознесенськ, де показники складають 51% та 54% відповідно, що відповідає «обмеженому» рівню. Найнижчі показники у цьому блоці мають міста Дніпро (13,8%), Миколаїв(15%) та Львів (18,8%). Переважно громадяни мають змогу лише відвідувати засідання профільних комісій та сесії місцевої ради, висловлювати пропозиції. Але громада залишається непоінформованою, що є передумовою затвердження структури видатків, чому відхилені ті чи інші ініціативи активістів, місцевих депутатів.

Снимок экрана 2016-08-05 в 22.21.42

За показником ДОБРОЧЕСНОСТІ влади (він оцінює переважно реалізацію принципу співпраці влади із громадянами) результати найгірші – жодне місто не сягнуло навіть «обмеженого рівня» відповідності критеріям. Найменш доброчесною є практика оприлюднення проектів рішень про бюджет (лише 6 міст забезпечили виконання цієї законодавчої норми). Місцевій владі перш за все бракує доброчесності у процедурах, які регламентують бюджетний процес. Немає даних про результати проведених внутрішніх та зовнішніх аудитів та ревізій, інформації про результати громадських експертиз бюджетної політики.

Снимок экрана 2016-08-05 в 22.21.54

Розробник методики, експерт Фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора зазначив, що на сьогодні ми спостерігаємо переважно «фасадну прозорість» та формальну участь громадян у бюджетному процесі на місцевому рівні.

Громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети!» розробило низку рекомендацій з вимогою внести зміни до законодавства щодо бюджетної політики.

Зокрема, у Бюджетному кодексі треба чітко прописати процедури регламентування бюджетного процесу, оприлюднення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, визначення соціально-економічних та бюджетних пріоритетів, що мають знайти логічне відображення у проектах рішень про бюджет. Необхідно запровадити відповідальність посадових осіб за порушення порядку оприлюднення документів, що лежать в основі соціально-економічної та бюджетної політики, порядку проведення консультацій та оприлюднення їх результатів, внесення чи відхилення кожної пропозиції з зазначенням причини. Такий підхід мінімізує корупційні ризики, зокрема, при визначенні видатків на статті та об’єкти, які не відповідають пріоритетам місцевого розвитку.

Практика оприлюднення усіх проектів документів, залучення до обговорення депутатів та громади – вкрай важлива при формуванні місцевих бюджетів на 2017 рік. Це особливо актуально, адже внаслідок фінансової децентралізації місцева влада отримала право самостійно формувати видатки та доходи місцевих бюджетів. І якщо найближчим часом не зробити відкритими ці процеси, кількість зловживань та корупційно мотивованих рішень може зрости в рази. Це парадоксально, але факт – безконтрольність, яка існує в умовах більшої фіскально-бюджетної свободи місцевого самоврядування, призводить до корупції та безкарності з одного боку, та браку довіри до місцевої влади — з іншого. І навпаки, чим вище рівень громадського контролю на усіх етапах бюджетного процесу, тим менше можливостей для таких зловживань.

Снимок экрана 2016-08-05 в 22.22.06

 Методику Індексу ПУД можна назвати одним з дієвих антикорупційних інструментів, що має превентивний характер, і впровадження його в рамках партнерства, яке поповнюється новими учасниками, дасть поштовх кардинальним змінам на місцевому рівні, переконаний Анатолій Бойко, координатор партнерства «За прозорі місцеві бюджети!», голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України».

 

Share.

Comments are closed.