EnglishRussianUkrainian
   

   Час реформ настав

Інтерв’ю з завідуючим відділом охорони здоров’я Балтської міської ради Станіславом Чорним.                

Кор.: Під час робочої поїздки до Одеської області Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» Чи можна сказати, що це справді реформаторський документ?

Чорний С. І.: Про реформу медицини в Україні говорили багато років, але ті процеси реформою називати було не правильним. Реформа – це коли щось змінюється. Це все починається з прийняття низки законів. У травні 2017 року було прийнято ряд поправок до законів, ми їх називаємо автономізація, хоча реально у цьому напрямку вже працювали ряд медичних закладів Києва та Західної України. Ми також рухалися в цьому напрямку. Шляхи і кроки ці доволі непрості бо ніхто не розумів – як це воно. У Києві також не було, багато чому повчитися. Нам надавав технічну підтримку за Проектом USAID ТОВ «ДЕЛОЙТ» – і ми ці кроки проходили. Проходили важко. Сумнівалися, не завжди було все зрозуміло. Треба було взяти на себе особисту відповідальність.

Новий рік наш Балтський центр ПМСД розпочав як некомерційне підприємство. Питань багато. Комунальне підприємство це заклад, який повинен бути у мережі бізнесу, а бізнес може бути прибутковим і не прибутковим. Ми не будемо мати прибуток і розподіляти його між засновниками. Але якщо у нас  будуть інші кошти, то ми будемо їх розподіляти на поточну діяльність, у тому числі на стимулюючі надбавки для медичного персоналу, щоб поліпшилася якість роботи.

Початок цього року для нас дійсно трохи важкий. Допомоги   нема.  Ми знову йдемо першими, як наша громада у 2015 році. І до нас прийдуть подивитися, як у нас виходить. З одного боку це фінансова частина, яку треба відпрацювати. Зробити її такою, якою нам хотілося б її бачити. Тому що ті обмеження, які є у комунальної установи, що живе по бюджетному кодексу, вони практично заважають працювати і мати хороші, якісні показники. З іншого боку ми думаємо, сподіваємося і віримо, що отримавши кошти від національної служби здоров’я, яка буде створена трохи пізніше, керівництво зможе визначати, яким чином можна стимулювати працівника за якісні і кількісні показники.

Зараз ми хочемо відійти від тих проблем, які ми бачимо у бюджетуванні.  Від того, коли треба спитати у депутата міськради дозволу, на будь яку дрібницю. Повинно бути так: керівник відповідає за підприємство, за виплату заробітної плати, за виконання цивільного та господарського кодексу.

Ситуація склалася таким чином, що реформи розпочалися з закону України, який підписав Президент на Одещині наприканці минулого року року. Він вступає у дію з 31 січня 2018 року. В ньому першому говориться про реформи. В самій назві йдеться про зміни у фінансуванні закладів охорони здоров’я і йде мова про первинну медичну допомогу.

З нами трохи вперед в питаннях автономізації пішла центральна районна лікарня, але для них зміни наступлять трохи пізніше. Якщо вони попадуть в якісь пілотні проекти по цій реформі у частині використання діагностично споріднених груп, визначення вартості їхньої послуги, то це буде кінець 2018 року. Реально вони можуть розпочати в січні 2019 року. Взагалі вся система охорони здоров’я, згідно з цим Законом, буде мати можливість отримувати гроші, які «ходять за пацієнтом». Це буде реально для медицини другого рівня десь з січня 2020 року. Це перспективні плани.

Кор.: Що буде з первинною ланкою медицини виходячи з положень нового Закону?  

Чорний С. І.: Робота реально вже розпочалася. Є постанова Кабінету Міністрів України за якою Департаменти охорони здоров’я та медичні заклади почали працювати над  завданням сформувати спроможну мережу первинної медичної допомоги. Справа в тому, що можна мати медичний заклад, але до нього не добратися, не дойти, не доїхати. А слово «спроможність» ми використовуємо у своїй концепції.

Ми два роки працюємо згідно з цією концепцією. Ми її оновлюємо. В питаннях формування спроможної мережі первинної медико-санітарної допомоги ми свою територію переглянули, а саме радіус надання медичної допомоги у кожному населеному пункті де є медичний заклад. Хоча словосполучення «медичний заклад» можна вживати говорячи про Центр ПМСД, але ми по старому так називаємо ФАПи, ФП і все інше. Це не медичні заклади. У проекті, який передбачає формування цієї мережі, медичні заклади на селі, якщо вони не лікарські, називаються вже пункти здоров’я. І в них зовсім інші функції.

Всі кажуть, що це Уляна Супрун (міністр охорони здоров’я України, ред.) таке створила, вона рушить всю медицину. А нехай скажуть, коли ми перестали нормально комплектувати наші села фельдшерами і акушерками? До нас приходять медичні сестри. Зараз в нас залишилися в селах медичні сестри, які згідно зі своїми функціональними обов’язками не мають права обслуговувати виклики, ходити по домівках. Вони повинні виконувати квазівку лікаря. Реально ФАПи повинні втратити своє значення, свою назву. Коли у Києві я зустрічався з керівництвом державної наукової установи,  яка нам передала програму «ЕСКУЛ’ап», Дмитро Дячук сказав, що назвав би це медичними пунктами, або медико-соціальними пунктами. В селі медик це людина, яка може надати в тому числі і соціальну послугу.

Прийде, дізнається, що з дитиною, з бабусею та дідусем. Спитає, коли ви останній раз зверталися по допомогу, коли вас останній раз оглядали, дивилися очний тиск? Перевірить артеріальний тиск, порекомендує, при потребі, звернутися до лікаря або виконає призначення і т. д. Оце її турбота, а не бігати на виклики. Це не її функція, адже це медична сестра. Ми зараз, формуючи усю цю мережу, зрозуміли, що ми описуємо те, що у нас є, але один з перших наших кроків  має бути затвердження  структури і мережі, такої, якою вона повинна бути згідно з новим чинним законодавством.

Там де буде амбулаторія і  лікар – це буде медичний заклад, і доступність до нього має бути. Маємо визначити,  як хворий може до лікаря потрапити. Бо пункт здоров’я – це місце де лікар може провести прийом пацієнтів, і там є в наявності помічник лікаря. Відстань до цього пункту може бути не більше семи кілометрів. Тобто міняються нормативи. Зараз визначається чи економічно вигідно утримувати приміщення, яке має 200-300 квадратних метрів і називається ФАПом де сидить одна-дві людини. Ми все це утримуємо і вважаємо, що дуже добре зробили.

А може це повинен бути виїзний пункт? Бо в нас практично немає великих проблем, лише є окремі села такі як Петрівка, Акулинівка, Харитинівка, Отрада куди лікар доїжджає сам, тому що пацієнт до лікаря добратися практично не може. Простіше добратися у Балтську міську амбулаторію і не попасти до свого лікаря.

Тут є особливості Білиного де нам треба буде думати, як там будуть складати декларацію. Пацієнт підписує з білинським лікарем декларацію, але до нього потрапити реально не зможе. Тільки до пацієнта лікар доїде. А все інше в нас більш-менш нормально. Гольма і Обжиле мають достатню доступність, мають доступність і населені пункти, що знаходяться навколо нашої міської амбулаторії.

Кор.: Медицина Балтського району чекає на зміни?

Чорний С. І.: Зміни будуть не болючі. Це управлінські зміни. Повинна помінятися якість управління. Пацієнт має розуміти, що всі зміни відбуваються з головною увагою на задоволення потреб пацієнта. В нас поки що є вакансії лікарів, однак два лікаря виходять на роботу вже у лютому. Особливістю надання допомоги на селі є і те, що є медичні заклади де лікар буває два рази на тиждень. Це – Пасицели. У більшість населених пунктів лікар приїздить раз на місяць. Це: Андріяшівка, Бендзарі, Коритне, Козацьке. І нам потрібно буде збільшувати частоту візитів лікаря, тому що розуміємо: раз на місяць – це мало. Доведеться вирішувати транспортні питання.

Доступність до лікаря повинна бути. Піша доступність на невелику відстань. Потім якість про яку ми теж будемо говорити. Ми повинні зробити якісну і доступну медицину.

Оце і є справжня реформа, яка просувається. І ми рухаємося в цій реформі. Всі інші напрацювання, які ми мали у минулому році, також залишаються. Це наш денний стаціонар, який буде трохи змінений по наповненню, бо програма «Доступні ліки» перекрила велику потребу займатися сердцево-судинною патологією в денному стаціонарі. Ми пацієнтів будемо залучати до себе іншими програмними коштами, або розширенням програми «Доступні ліки». Міністерством передбачено ще три групи захворювань до цієї програми. До кінця місяця ми чекаємо нормативну документацію щодо початку роботи. Держава прийняла рішення щорічно розширювати  постачальників препаратів. Також будуть нові ціни. Я думаю, що десь після 26 січня будуть усі препарати з визначеними сумами і кількістю відшкодування. Про це об’являть в інтернеті і з того моменту пацієнти будуть отримувати рецепти. Не медицина на місці винна у тому, що пацієнту ліки не відпустили. Є моменти які не управляються нами. Держава визначає порядок цих дій.

Кор.: Балтський центр ПМСД змінив статус. Що значить заробляти гроші на рівні місцевої медицини?

Чорний С. І.: Якщо говорити про первинку, то тут є три шляхи отримання грошей. Перший – це програмно-цільовий метод, який у нас зараз є. З першого січня нам виділили медичну субвенцію на півроку. Дали на медикаменти і на зарплату. Тому що чинне законодавство передбачає, що кошти з міського бюджету поступають на дванадцять місяців на всі енергоносії і все, що пов’язане з послугами. Крім того, міський бюджет виділяє кошти на капітальний і поточний ремонти, утримання закладів.  Є ще один метод отримання коштів – це програма «Здоров’я», за якою ми вишуковуємо, як компенсувати все те, що держава не спромоглась забезпечити в сфері охорони здоров’я. А підприємство має ще одну можливість. Це робота по договорах з надання послуги, яка називається обслуговування населення.

Згідно з Законом Президента протягом трьох місяців буде створена національна служба здоров’я України. До 1.07 2018 року по договорах з цією службою всі кошти на первинну допомогу будуть надаватися у центри медичної допомоги як кошти, зароблені за послуги замовлені національною службою здоров’я України.

Що мається на увазі? В нас є в наявності 33 тисячі населення. Національна служба здоров’я України виходячи з договору, який буде заключений між нею та некомерційним підприємством «Балтський центр ПМСД», щомісяця нам буде виділяти певну суму на виконання замовленої послуги. Ми повинні відповідно до пакета, який буде затверджений, гарантувати, що пацієнта оглянуть не менше чотирьох-п’яти разів на рік, також запропонують, при потребі, проведення ряду лабораторних обстежень і т. д.

Кор.: Тобто людина не понесе жодної копійки у Центр ПМСД?

Чорний С. І.: Ці кошти прийдуть за пацієнтом незалежно від його візитів. Щоб цих грошей було трохи більше і лікарі мали заробітну плату для себе та персоналу, кожен медичний працівник повинен подумати, особливо лікарі, хто з ними підпише декларацію про своє бажання обслуговуватися у цього лікаря. Ці декларації почнуть оформляти вже у квітні місяці. Ми готові почати цю роботу, але поки немає затвердженої форми ми не вважаемо за потрібне завантажувати наших пацієнтів та медичний персонал.

Кор.: А як складатимуться стосунки у пацієнтів з медициною другого рівня? Я маю на увазі гроші.

Чорний С. І.: У новому законі підписаному Президентом написано, що надання допомоги лікарями вторинного рівня без направлення сімейного лікаря буде здійснюватися за особисті кошти. Але пацієнт не повинен страждати. У центральній районній лікарні жителів громади або нашого району на перших порах будуть приймати навіть без направлення. Але буде попередження, щоб більше без направлення не ходили.

З іншого боку ми поспілкувалися з керівництвом лікарні, щоб до людей ставилися по-людськи. І третє – ми зараз розробляємо інформаційний листок.

Ми взагалі хотіли б, щоб пацієнт з будь-якого села, знаючи номер телефону свого фельдшера, міг попросити медичну сестру зателефонувати і записати його до того чи іншого сімейного лікаря на зручний час. А сімейний лікар на місці вирішує чи потрібно пацієнту консультуватися у лікарів лікарні, чи ні. Ми зараз працюєм над тим, щоб пацієнт з села отримав білет на проїзд. Тому що той доїзд, який ми організували свого часу запрацював. У нас більше 14 рейсів ходить на лікарняний комплекс.

Керівництвом нашої громади прораховується можливість зробити «соціальний рейс». Це все розвиток громади і ми повинні прораховувати ці варіанти. Компенсація 4 гривні на доїзд і компенсація з села 25-30 грн. – це суттєво. Тому ми відпрацьовуємо механізм. Пацієнт повинен звернутися до свого медичного закладу в селі, отримати рекомендації, фельдшер запише пацієнта до сімейного лікаря в Центрі ПМСД і потім, при потребі, пацієнт отримає від нього направлення на консультацію. Це механізм супроводу. Від цього буде краще пацієнтові. Це вже є реформи.

Кор.: Ви вважаєте, що ця реформа спрацює? Хоч вона не така вже й глобальна доведеться міняти психологію людей.

Чорний С. І.: Так, міняти потрібно. Дивіться, ситуація більше пов’язана з несприйняттям управлінцями середньої і нижньої ланки цих реформ. Простіше, захистивши себе від проблем, жити далі. З другого боку коли кажуть: «Уявляєте, що вони хочуть зробити? Зміни, реформи, хочуть, щоб була співоплата на окремі медичні послуги…». Таке враження, що всі з Марса впали.

У нас що, медична допомога вторинного і третинного рівня безкоштовна? Безкоштовного у нас, практично, нічого немає. Затрати і послуги повинні бути компенсовані кимось. Якщо держава  вважає, що треба змінити порядок фінансування і розробити зміни, треба все міняти, платити за кожну виконану роботу. Найголовніше – це зміна фінансування і переосмислення всіх наших дій.

Ліана Швецова

Share.

Comments are closed.