10 червня 1943 року було запатентовано кулькову ручку у США. Саме цю дату відзначають щороку як день народження винаходу – День кулькової ручки.
Першим запатентував принцип застосування ручки американець Джон Лауд ще у 1888 р. Та у нього виникли проблеми, пов’язані з щільністю чорнила, яке бруднило руки та одяг.
У 1930-х роках угорські брати Біро (журналіст Ласло та хімік Дьєрдя) зуміли віднайти потрібну формулу щільності чорнила, яке не текло та не ставало густим. Та у зв’язку з початком Другої світової війни їм довелося емігрувати до Іспанії. Там брати познайомилися з екс-президентом Аргентини Августином Педро Хусто, якому розповіли про своє відкриття. Він спонукав їх виїхати до Аргентини та знайшов інвестора – Хуана Мейна. Вже у 1942 році аргентинці мали можливість придбати у магазинах кулькові ручки.
Невдовзі брати отримують патент ще у Великій Британії та співпрацюють з американською фірмою, щоб налагодити виробництво ручок у США. Та поява допитливого комівояжера Мілтона Рейнольдса змінює хід історії. Він зумів розібратися у конструкції ручки та запатентував її. У ті часи дія патенту розповсюджувалась тільки у тій країні, де він був виданий. Саме 10.06.1943 Рейнольдс отримав патент на винахід, до розробки якого він не мав відношення. Цей день вважається Днем кулькової ручки. Брати-винахідники довго судилися з шахраєм та добитися справедливості їм не вдалося.