День українського політв’язня — відзначається в Україні щорічно 12 січня.
12-14 січня 1972 року було майже одночасно заарештовано всіх відомих українських дисидентів-шістдесятників, зокрема, у Києві — Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Зіновія Антонюка, Івана Дзюбу; у Львові — В’ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля, Стефанію Шабатуру, Ірину Стасову-Калинець, трохи згодом — Ігоря Калинця та інших.
Їх обвинуватили в антирадянській агітації та пропаганді. Майже всі вони отримали максимальний термін — сім років ув’язнення в таборах суворого режиму і п’ять років заслання. Їх етапували до Мордовії та Пермської області Росії, потім до Сибіру та Казахстану.
1974 року В’ячеслав Чорновіл звернувся із заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялося, що, від 12 січня 1972 року (дня його арешту та початку широких репресій проти шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щороку, як в ув’язненні, так і після, відзначатиме одноденним голодуванням до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
Сьогодні, під час повномасштабної війни на території нашої держави, словосполучення «українські політв’язні» знову стало частиною порядку денного для України.
Росія утримує у в’язницях тисячі українців. Вони піддаються фізичним і психологічним тортурам. Але придушити вільний український дух, який відроджується і стає міцнішим, їй не вдасться.