Бокс є одним з найбільш небезпечних і травматичних видів спорту з дуже давньою історією. Безумовно, це заняття — виключно для сильних людей, при цьому не лише у фізичному, а й у психологічному сенсі. З боксом асоціюються мужність, витримка та стратегія, через це він залишається серед найпопулярніших видів спорту, а імена найкращих боксерів відомі навіть далеким від цього спорту людям. Крім цього, для багатьох людей бокс став справжньою школою життя, допоміг свого часу зробити правильний вибір. 27 серпня в світі щороку відзначається Міжнародний день боксу — свято, яке має на меті вшанувати нелегку працю спортсменів і тренерів, а також популяризувати цей вид спорту серед населення.
Чоловіки змагалися в кулачних боях з сивої давнини. Про це свідчать шумерські малюнки на камені, вік яких — третє тисячоліття до нашої ери. Давньоєгипетські рельєфи зображують бійців та глядачів, при цьому супротивники змагаються без рукавичок, лише з перев’язаними зап’ястями. Відомо, що в Київській Русі бої навкулачки вважалися засобом виховання в юнаків та воїнів спритності, сили й витривалості.
Вперше бокс з’явився на Олімпійських іграх у 688 році до нашої ери. Поєдинки завжди проходили на свіжому повітрі, утримувати суперника руками було заборонено, а раундів як таких не було — бій тривав до визнання поразки одним з учасників. В античній літературі досить часто зустрічаються описи кривавих поєдинків кулачних бійців, приміром, в «Іліаді» Гомера. Згодом греки вигадали перші боксерські рукавички — цестуси, з вшитими в шкіру шипами та металічними пластинами, завдяки яким удари стали більш травматичними.
У Давньому Римі бокс був присутній і на спортивній, і на гладіаторській арені, з тою різницею, що поєдинок гладіаторів зазвичай закінчувався смертю одного з супротивників. Поширення християнства та одночасний занепад Римської імперії призвели до того, що кулачні бої як спорт і публічна розвага припинили своє існування на багато століть.
Відродження боксу
Відродження цього виду спорту почалося в Англії XVII століття — тамтешні аристократи дуже цікавилися традиціями античності, тому бокс спершу був способом вирішення суперечок, а невдовзі набув вигляду спорту. У спортсменів з’явилися меценати-покровителі, а всі охочі могли робити ставки на результат поєдинку. З 1698 року в Лондоні вже проводилися боксерські змагання на регулярній основі. Визначених правил при цьому майже не було, як не було й поділу боксерів на вагові категорії. Поєдинок без рукавичок тривав, доки один з бійців вже не міг його продовжувати.
Першим чемпіоном Англії в 1719-му став Джеймс Фігг, який залишався непереможним 15 років. Наступним чемпіоном був Джек Бротон, один з учнів Фігга. Саме Бротон відкрив першу боксерську школу та розробив у 1743 році правила боксу, які діяли аж 95 років. Бротону належить і винахід боксерських рукавичок в сучасному розумінні — з метою захистити руки боксера та обличчя суперника.
В 1838 році Британською асоціацією боксерів попередні правила було доповнено — визначено місце для поєдинку у вигляді квадрата зі стороною 7,32 метра; заборонено бити ногами, головою та наносити удари нижче пояса. Було встановлено також тривалість раундів та інші важливі умови.
Правила Куінсберрі
Проте й цих змін виявилося замало для того, щоб привернути в бокс більше інвестицій. Тому в 1867 році боксер Джон Грем Чемберс розробив нові правила, які назвав іменем свого покровителя, маркіза Куінсберрі. Правила Куінсберрі полягали в тому, що учасники боксували у м’яких рукавичках, раунд тривав 3 хвилини, а потім мали хвилину відпочинку. Боксеру, що впав, надавалося 10 секунд для того, щоб підвестися, якщо ж цього не відбувалося, він оголошувався переможеним. В цей період також відбулося визначення перших вагових категорій.
Розвиток боксу в Україні
В Україні бокс почав розвиватися на початку XX століття. 1907 року в Києві було відкрито першу школу боксу, згодом боксерськими осередками стали Одеса та Харків. Проте після 1917 року радянська влада оголосила бокс буржуазним видом спорту, а офіційне визнання він отримав лише у 1932-му. З того часу й до 1941 року боксери-українці завоювали на чемпіонатах СРСР 13 призових місць. Відновившись після Другої світової війни, український бокс займав достойне місце на всесоюзних та світових рингах — з 1954 по 1990 роки нашими боксерами завойовано 164 нагороди на чемпіонатах СРСР, 16 медалей на чемпіонатах Європи, 5 медалей на чемпіонатах світу і 4 — на Олімпійських іграх.
Серед видатних українських боксерів часто згадують Олександра Ткаченка, Владислава Засипка, Анатолія Климанова, Віктора Мірошниченка та багатьох інших. У 1996 році в Україні з’явився перший олімпійський чемпіон у найпрестижнішій надважкій категорії — Володимир Кличко. Імена Віталія Кличка, Василя Ломаченка, Олександра Усика, Дениса Берінчика теж назавжди увійшли в історію боксу.
AIBA
В 1946 році замість Міжнародної федерації боксерів-аматорів (FIBA), що діяла з 1920 року, але була дискредитована своїм керівництвом під час Другої світової війни, було створено Міжнародну асоціацію аматорського боксу (AIBA). З 2007 року її назву змінено на Міжнародну асоціацію боксу, проте її абревіатура (AIBA) залишилася без змін.
В 2019-му AIBA визнала і оголосила Міжнародний день боксу. Відтоді 22 липня боксери, тренери та всі шанувальники цього виду спорту в різних країнах світу почали відзначати цей день. А в 2021 році AIBA перенесла свято з 22 липня на 27 серпня, щоб зв’язати дату з першим чемпіонатом світу AIBA, який проводився в столиці Куби Гавані в 1974 році.