Що це за день?
3 грудня кожного року світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. На жаль, багато захворювань чи травм на сьогодні є невиліковними та обмежують людей у фізичних можливостях — вони не можуть виконувати звичні для кожної здорової людини функції. Від цього страждає близько 15% людей на планеті. Таких осіб називають людьми з інвалідністю. Люди з інвалідністю мають численні труднощі — побутові, психологічні, проблеми з освітою та працевлаштуванням. Їм часто притаманні нижчий рівень життя та часткова чи повна соціальна ізоляція.
Як виникла ідея відзначати Міжнародний день людей з інвалідністю?
В часи античності існував культ здорового, красивого людського тіла, що мало бути схожим на тіло богів. Люди з інвалідністю не відповідали цьому уявленню.
В Давній Греції дітей, народжених з помітними фізичними вадами, зазвичай вбивали. Традиції Стародавнього Риму були подібними — люди з інвалідністю там не мали громадянських прав, бо не могли повноцінно працювати, а значить, робити внесок у розвиток держави.
У середні віки панувала думка, що інвалідність — це Божа кара за тяжкі гріхи. Лікувати таких людей навіть не намагалися, так як це вступало в протиріччя з волею Бога.
Люди, які не могли працювати та самостійно прогодувати себе, вважалися неповноцінними. Крім цього, їх могли звинуватити в чорній магії та прихильності до Сатани. Це зазвичай відбувалося в періоди голоду чи епідемій, коли треба було знайти винуватців усіх негараздів.
Особи з інвалідністю часто ставали об’єктом знущань та глузувань. Блазнями тодішніх правителів були саме людьми з інвалідністю. Також їх експлуатували в пересувних цирках, виставляли на майданах задля розваги натовпу.
З появою заводів і фабрик потреба в здорових та сильних робітниках, які могли відпрацювати багатогодинний робочий день, лише збільшувалася. Працівники з інвалідністю на виробництві були зайвими. Вони могли розраховувати тільки на кошти благодійників. Великим успіхом для тих, хто мав змогу працювати, було отримати робоче місце в якійсь майстерні.
У XIX столітті, здавалося б, більш цивілізованому, людей з фізичними вадами часто ізолювали в спеціальних закладах та примусово стерилізували, щоб вони не псували генофонд нації.
В 30-40-х роках XX століття в Німеччині під час правління Гітлера “інваліди” офіційно підлягали знищенню як тягар для держави.
Люди з інвалідністю в усьому світі віддавна борються за свої права, але й дотепер зазнають дискримінації й мають перепони між собою та тією частиною суспільства, що не має фізичних обмежень.