9 квітня — Всесвітній день антикваріату. Під поняття «антикваріат» потрапляють предмети давнини, які являють собою історичну чи художню цінність. Сам термін походить від латинського слова «старовинний», і прийнято вважати, що такі реліквії повинні мати вік, не молодший за 100 років.

Для антикварних предметів людство створило музеї, де кожен може побачити матеріальні свідчення давніх епох. Також антикваріат є предметом купівлі, продажу та колекціонування. З плином часу ці речі стають ще більш цінними, тому заможні люди часто використовують їх в якості інвестицій.

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день антикваріату?

Практика колекціонування артефактів — майже ровесниця цивілізації. Ще давні єгиптяни та греки добре усвідомлювали значення речей, і особливо предметів мистецтва, як особливої цінності. Від інкрустованих дорогоцінними каменями золотих виробів в гробницях фараонів до бронзових скульптур в грецьких храмах — все це вважалося свідченням високого статусу власника.

Римляни успадкували цю традицію — їхня імперія мала високий рівень виробництва зброї, інструментів, скульптур, прикрас, посуду. До того ж, зберігалися кращі речі не тільки місцевого походження, а й цінні трофеї, загарбані в завойованих країнах.

Епоха Відродження

Сучасного поняття антикваріат набув в епоху Відродження — в XV-XVI століттях. Бажаними артефактами для колекціонерів були реліквії античності, тому вже тоді інколи траплялися підробки «під старовину». Крім того, серед заможних людей стало звичним замовляти картини чи скульптури в найкращих майстрів. Медичі у Флоренції, Габсбурги в Австрії та інші шляхетні роди того часу поклали початок вражаючим зібранням творів мистецтва. Деякі з колекцій епохи Відродження згодом стали основою для великих музеїв, інші залишилися приватними та передаються з покоління в покоління.

На протязі всього періоду бароко (XVI- XVIII століття) колекціонери невпинно поповнювали свої зібрання новими екземплярами. Королі та королеви європейських країн в неймовірній кількості збирали художні витвори та сприяли закладенню основ найбільших громадських галерей.

Серед молодих аристократів навіть виникла традиція подорожувати країнами в пошуках цінних антикварних речей. Особливою популярністю користувалася Італія, яка славилася своїм живописом. Колекції стали не тільки показником багатства, а й інтелектуальної переваги, бо для їх зібрання треба було мати ґрунтовні знання.

Перелік предметів у колекціях швидко розширювався — до творів мистецтва додалися дорогий посуд, монети, цінна зброя, коштовні дрібнички, ювелірні прикраси. Великі колекції найрізноманітніших речей називалися «кунсткамерами».

Перші аукціонні дома

Найбільш жваво ринок антикваріату розвивався у Великобританії, там було засновано перші в світі аукціонні доми — Sotheby’s та Christie’s, які існують дотепер. Ці доми є найбільшим майданчиком торгівлі антикваріатом, разом їхня частка світової торгівлі найрідкіснішими та найкоштовнішими реліквіями складає 90%.

В зв’язку зі зростанням попиту на антикваріат у XVIII–XIX століттях з’явилося багато підроблених артефактів, зокрема, рукописів. Тому антикварні предмети стали досліджувати щодо їхнього походження та віку за допомогою спеціальних експертиз.

Після того, як владу в Росії в 1917 році захопили більшовики, заможні власники приватних антикварних колекцій в більшості емігрували за кордон,  захопивши найцінніші екземпляри своїх зібрань. До того ж на початку свого існування Радянський Союз і сам охоче продавав цінні реліквії іноземним державам з метою отримання коштів на розвиток промисловості.

Після Другої світової війни на міжнародному рівні було прийнято угоди для регулювання легального обігу антикваріату та обмеження торгівлі ним на «чорних» ринках. Проте в Радянському Союзі торгівля антикваріатом майже завжди відбувалася підпільно. Існувало всього кілька державних антикварних крамниць, але найцікавіші екземпляри не потрапляли в продаж, а надходили до музеїв.

Колекціонери антикваріату України

Щодо України, то серед відомих колекцій антикваріату XIX століття найчастіше згадують зібрання картин підприємця-цукрозаводчика Івана Терещенка, якому завдячує своєю базою Київська картинна галерея. Також видатною вважається колекція подружжя Ханенків, яка складалася з картин, ікон, кераміки, порцеляни, килимів, предметів народного мистецтва та інших цінних унікальних речей.

В 1990-х роках, після здобуття незалежності Україною, антикварний ринок в країні активізувався. З’явилися періодичні видання, присвячені цьому захопленню, клуби колекціонерів, антикварні галереї та крамниці. Популярністю серед любителів користуються старовинні меблі, монети, посуд, прикраси. І хоч попит на антикваріат не є стабільним і традиційно знижується в кризові періоди, проте для професійних антикварів це добра нагода придбати унікальну річ за невисокою ціною.

Статистика

• 80,2 мільйона доларів — за цю суму продано в 2010 році у Великобританії один з найдорожчих лотів в світовій історії антикварних аукціонів — китайську вазу династії Цінь, датовану 1740 роком.
• 1 мільярд доларів — таку оцінку отримала колекція творів мистецтва, яка належала Майклу Джексону. До неї входили старовинні меблі, скульптури, дзеркала та інші предмети.
• 30,8 мільйона доларів — стільки коштував рукописний зошит з науковими записами «Лестерський кодекс» авторства Леонардо да Вінчі в 1994 році на аукціоні Christie’s. Власником реліквії став Білл Гейтс.
• 33,76 мільйона доларів — таку суму заплатив колекціонер за старовинний персидський килим на аукціоні  Sotheby’s в 2013 році.
• 156,8 мільйона доларів — загальна вартість колекції ювелірних прикрас Елізабет Тейлор, проданої на аукціоні Christie’s в 2011 році. Одними з головних лотів були перлина La Peregrina, датована XVI століттям, та перстень з діамантом вагою 3319 каратів.