День весни і праці
Щороку 1 травня у всьому світі відзначається День весни і праці. З початком другого весняного місяця зникають зимові холоди, а повітря наповнюється не тільки теплом, а особливими весняними ароматами. День збільшується, природа оживає, людина сповнюється новими силами та наснагою.
Свято 1 травня у багатьох асоціюється із сподіваннями на краще. День весни і праці із задоволенням вшановують чесні трудівники, які працюють задля добробуту та процвітання своєї держави та людства на всій планеті. Цей день ще раз нагадує нам про те, що саме від чесної праці залежить процвітання будь-якого суспільства. Кожен трудівник заслуговує на пошану.
Як виникла ідея святкування Дня весни і праці?
Святкування Дня весни і праці тісно пов’язане з історією простих трудівників. У 1877 році почалися масові страйки американських робітників, які працювали у металургійній та залізничній галузях. Та влада швидко придушила ці акції протесту. Однак через 13 років трудівники знову вийшли на мітинги, хоча протести були здебільшого мирними. Основною причиною тодішніх страйків була низька оплата праці. Також робітники вимагали створення спеціальних організацій, які б відстоювали права простих трудящих.
Проте саму дату Дня праці поєднують з протестами робітників в американському Чикаго, які відбулися саме 1 травня 1886 р. В цей день робочі заводів та фабрик країни зібралися на вулицях в знак протесту проти довгого трудового дня. Їхнього основною вимогою було встановлення нового робочого графіку, за яким люди мали працювати не більше аніж 8 годин на добу. Хоча в деяких цехах люди працювали по 15, а іноді і по 20 годин на добу.
Протести тривали кілька днів, а 4 травня на одній з площ міста у бік поліціянтів полетіла вибухівка. Внаслідок цього загинуло 7 служителів правопорядку і ще понад півсотні постраждало. Також пролунали постріли в бік страйкарів, четверо із них загинули. А ще 7-х засудили та стратили через повішання. В акціях протесту брали участь понад 500 000 громадян. Згодом до чиказьких страйкарів приєдналися робітники з інших міст, таких як Вашингтон, Детройт, Пітсбург, Нью-Йорк та інші.
Впровадження свята
У 1888 році відбулося засідання національної федерації праці, на якому день 1-го травня проголосили Днем боротьби за права робітників. Свято мало важливе національне значення.
Рік по тому, відбувся Конгрес другого Інтернаціоналу у Парижі, на якому виступили делегати із США. Вони розповіли про активний рух американських робітників та запропонували створити так звану інтернаціональну демонстрацію, коли трудівники всіх країн об’єднаються у ході за права робітників. Головною вимогою мало стати скорочення робочого дня з 15 до 8 годин. Днем проведення демонстрації оголосили 1 травня і присвятили його травневим акціям протесту, що відбулися у 1886 році в Чикаго.
1890-й рік ознаменувався масовими протестами в великих містах Америки та країн Європи. Будапешт, Краків, Прага, Львів, Париж, Барселона – люди масово виходили на протести, відстоюючи свої права. Не обійшлось без сутичок. Наприклад, в Іспанії, маніфестанти постраждали від обстрілу жандармів, багато людей загинуло.
Наприкінці 19-го століття учасники травневих страйків та демонстрацій почали вимагати загального покращення умов життя, лунали заклики до солідарності та миру.
Перше травня в Радянському Союзі
В часи Радянського Союзу свято 1-го травня відзначалося на офіційному рівні. І називалося воно Днем солідарності трудящих. Свято супроводжувалося величезними демонстраціями, на які збиралися учні шкіл та цілі організації виходили на вулицю. Проте зміст свята полягав у боротьбі за права робітників в капіталістичних країнах. Адже вважалося, що компартія робить все для простих працівників і що робочі надзвичайно цінуються в Радянському Союзі. В той самий час, робочі не могли відстоювати свої права у СРСР, це вважалося антирадянським та суворо каралося.
Люди використовували день 1-го травня як вихідний, можливість відпочити від роботи, з’їздити на дачу, сходити на пікнік.
Першотравневе свято в незалежній Україні
У 1990 році пройшли останні першотравневі демонстрації, а згодом, через два роки День солідарності трудящих було скасовано. Свято отримало нову назву – День весни і праці. Страйки та демонстрації на захист прав робочих відійшли на задній план. Проте люди продовжують святкувати цей день на своїх дачних сотках, виходять на пікніки тощо.
Ще одна корисна традиція об’єднала громадян в цей день. А саме – толока. Заклади освіти, приватні та державні установи, а також окремі громадяни об’єднуються в цей день, щоб навести порядок у своєму місті, селі, районі.