Міжнародний день медичних сестер
Існують професії, які завжди будуть затребуваними й незамінними, і саме до таких належить професія медичної сестри. Всім добре відомо, що будь-які медичні процедури, навіть, здавалося б, найпростіші, можна довіряти тільки професіоналам з певною кваліфікацією та досвідом. І попри те, що медсестри не призначають лікування самостійно, а лише виконують приписи лікарів, від їхньої роботи залежить здоров’я пацієнтів, а інколи й життя. Без сумніву, представники цієї відповідальної й нелегкої професії заслуговують на власне свято, тому щороку 12 травня, в день, коли народилася Флоренс Найтінгейл, яку вважають засновницею сестринської справи, відзначається Міжнародний день медичних сестер (International Nurses Day).
Професія медичної сестри з’явилася набагато раніше, ніж отримала визначену назву, адже догляд жінок за хворими чи пораненими вважався цілком природним, щоправда, здебільшого в домашніх умовах. В період Київської Русі функції медичних сестер було покладено на послушниць в монастирях, а в світських закладах роботу жінок не використовували. Проте вже в X столітті княгинею Ольгою було відкрито першу лікарню, в якій догляд за хворими довірили жінкам. За часів Російської імперії привертати жінок до роботи в лікарнях почав Петро І, але така практика тривала досить недовго — вважалося, що з цими обов’язками краще справляються солдати у відставці. Ніякого навчання сестринській справі в Російській імперії не існувало аж до початку XX століття.
Флоренс Найтінгейл
В Європі обов’язки медичної сестри в лікувальних закладах теж вважалися більше чоловічою, «брудною» справою, принаймні, не для жінок з вищого прошарку суспільства. Змінити цей стереотип вдалося відомій британці Флоренс Найтінгейл, яка народилася 12 травня 1820 року в заможній британській родині. Дівчина здобула гарну освіту, знала кілька іноземних мов, захоплювалася творами відомих філософів та політичним дискусіями.
Але найбільшим захопленням Флоренс була благодійна допомога біднякам та нездужим в селах поблизу родинного маєтку Найтінгейлів. Зрештою, дівчина зрозуміла, що саме в цьому її покликання, й розповіла батькам про бажання стати медичною сестрою. Близькі були категорично проти цього рішення, бо для молодої леді з високим соціальним статусом головною метою мало бути вдале заміжжя.
Коли в 1849 році Флоренс відхилила пропозицію вийти заміж за багатого джентльмена, родина нарешті дозволила їй поїхати на навчання в Інститут протестантських дияконес в Німеччині. На протязі 1850 – 1851 років Флоренс отримала освіту медичної сестри, а в 1853 році вже працювала в одній з приватних лікарень Лондона. Завдяки професіоналізму й завзятості жінку призначили на керівну посаду, й показники ефективності лікарні значно покращилися. Про Флоренс Найтінгейл дізналися в інших лікувальних закладах і стали запрошувати її на роботу, та сама вона розуміла, що набагато більше користі могла б принести в навчальному закладі для медичних сестер.
Кримська війна
В жовтні 1853 року почалася Кримська війна, й тисячі британських солдатів надходили з пораненнями у військові шпиталі. Умови в них не відповідали санітарним вимогам, до того ж катастрофічно не вистачало медичного персоналу. Тому наприкінці 1854 року Флоренс отримала листа від військового міністра з проханням організувати загін медсестер – добровольців. Невдовзі Найтінгейл з майже чотирма десятками помічниць відправилася в район бойових дій.
В британському шпиталі, який базувався в Константинополі, Флоренс побачила жахливу антисанітарію, нестачу засобів гігієни та пацієнтів, які помирали частіше від інфекційних хвороб, ніж від бойових ран. Команда Найтінгейл взялася до роботи — госпіталь було ретельно вимито й продезінфіковано, організовано кухню, пральню й бібліотеку. Сама Флоренс щохвилини піклувалася про поранених, навіть вночі, з лампою приходила перевірити їхній стан. Зворушені таким ставленням, солдати стали називати свою рятівницю «Дама з лампою» та «Ангел Криму». В результаті організації роботи госпіталю смертність в ньому знизилася на дві третини.
Школи підготовки медичних сестер
Флоренс повернулася додому після закінчення війни, в 1856 році, відомою й шанованою жінкою. Здобутий авторитет дозволив їй домогтися створення комісії, яка займалася питаннями охорони здоров’я у війську, запровадити обов’язкові вентиляцію та каналізацію в лікарнях, а також сувору статистичну звітність. Отримавши за роботу на війні нагороду від британського уряду, а також завдяки пожертвам громадян Найтінгейл в 1860 році профінансувала створення школи з підготовки медсестер при лікарні Святого Томаса. В подальшому ця школа стала своєрідною моделлю для організації подібних навчальних закладів в інших країнах.
До кінця життя Флоренс Найтінгейл залишалася прихильницею прогресивних реформ в медичній системі й зробила чимало корисного в цьому напрямку. Саме завдяки їй, професію медичної сестри стали вважати шляхетним і гідним покликанням, в тому числі й для представниць вищого класу суспільства.
Ідея запровадження професійного свята медичних сестер на міжнародному рівні належить співробітниці Міністерства охорони здоров’я США — Дороті Сазерленд. В 1953 році вона надіслала листа президенту Ейзенхауеру з пропозицією проголосити День медичної сестри. Влада тоді не сприйняла серйозно цю ініціативу, тому свято почали відзначати з 1965 року на рівні Міжнародної ради медичних сестер. В 1974 році ця організація офіційно проголосила 12 травня Міжнародним днем медичних сестер.
Європейський регіон ВООЗ відзначає Міжнародний день медичної сестри 12 травня, який проводиться щороку в річницю з дня народження Флоренс Найтінгейл.