Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів. З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березня.
Коли люди почали складати поетичні твори, точно невідомо, але зрозуміло, що в тій чи іншій формі поезія існує багато тисячоліть. Найдавнішим документальним підтвердженням цього є записаний клинописом на глиняних табличках «Епос про Гільгамеша». Створено його в Давній Месопотамії, приблизно в XVIII – XVII столітті до нашої ери.
Іншими прикладами найдавнішої поезії є епічні поеми Індії — «Махабхарата» та «Рамаяна». Обидва твори є справжніми енциклопедіями індійської культури, філософії, релігії та звичаїв. В них збереглися безцінні відомості про особливості епохи, яка не залишила про себе інших літературних свідчень.
Давньогрецький поет Гомер прославив себе поемами «Іліада» та «Одіссея». В «Іліаді» розповідається про події Троянської війни, а в «Одіссеї» описуються подорожі та пригоди її учасника на ім’я Одіссей. В поетичній культурі античної Греції існувало більше тридцяти поетичних жанрів — оди, байки, лірика та інші. Поезію шанували настільки, що три з дев’яти давньогрецьких муз відповідали за певні її жанри: Калліопа — за епічні вірші, Ерато — за любовну лірику, Полігімнія — за священні гімни.
В Римі одним з найвидатніших поетів був Вергілій, «Енеїда» якого вважається національним епосом Давнього Риму. Найвідомішим поетом-ліриком Риму був Горацій, а події давніх міфів відобразив у своїй поемі «Метаморфози» поет Овідій.
Важливою віхою в історії поезії стали сонети. Традиційно сонети писали п’ятистопним ямбом, а найвідомішими їх авторами вважають Петрарку та Шекспіра. Сонети Петрарки, який жив у XIV столітті, є зразком піднесеної любовної лірики. Вони оспівують одну жінку — Лауру, яку поет бачив всього один раз у житті. Сонети Шекспіра, написані в кінці XVI – на початку XVII століть, мають ширшу тематику — крім кохання, в них є теми дружби, моральних суперечностей, суспільних звичаїв.
В Україні був поширений особливий національний поетичний жанр — думи, тобто епічні та ліричні поеми, які речитативом виконувалися під акомпанемент бандури чи кобзи.
Але справжнім духовним лідером для українців став Тарас Шевченко. Народжений в кріпацтві, він мав видатний художній та поетичний таланти, а за революційний настрій своїх віршів пережив десятирічне заслання. Попри коротке життя, український геній залишив багато видатних поем, балад, повістей та збірку «Кобзар». Шевченко є поетом всесвітнього масштабу — його вірші перекладено на більшість світових мов, і навіть за межами України поету встановлено чимало пам’ятників.
В кінці XIX – на початку XX століття виникли нові поетичні течії — символізм, футуризм, акмеїзм, імажинізм. Представниками цих течій є відомі поети — французи Рембо, Верлен, Бодлер; росіяни Бальмонт, Блок, Брюсов, Гумільов, Мандельштам, Ахматова, Єсенін та багато інших. Україна в цей час збагачується творами класиків національної поезії — Івана Франка та Лесі Українки.
Перша половина XX століття подарувала Україні творчість Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Андрія Малишка. Попри жорсткі рамки державної цензури цим поетам вдавалося писати вірші, які не втрачають актуальності досі.
1960-ті роки отримали назву «епохи шістдесятників» — молодих натхненних людей, зокрема, поетів, які вкладали в свої вірші передову громадянську та національну позицію. Творчість поетів-українців тієї доби — Василя Стуса, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Ліни Костенко багато в чому залишається актуальною і зараз.
Сучасна українська поезія, заснована на вікових традиціях, водночас стала більш глобалізованою. Поети, які належать до різних поколінь, надають багато уваги не тільки національним, а й загальнолюдським проблемам. Серед найвідоміших сучасних українських поетів — Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Любка.
З найдавніших часів і донині поезія залишається живим видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною — прагненням до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів.