Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 найважливіших свят, що відзначається християнами. Віряни східних православних церков відзначають його щороку 25 березня (7 квітня). Благовіщення не залежить від такого великого свята як Великдень, також воно відбувається незалежно від Великого посту.
Християни вважають, що саме в цей день Пречиста Діва Марія отримала благу звістку від вісника Божого – Архангела Гавриїла, який сповістив їй, що вона зачала непорочно від Святого Духа та народить сина Божого, який буде величатися Ісусом Христом. Під час зародження християнської віри цей день став святкуватися щорічно та називався Благовіщенням Пресвятої Богородиці.
За твердженням вчених теологів це свято християни почали святкувати на початку 4 століття нашої ери. А вже в 6 столітті віряни почали вважати його одним з найважливіших.
Священні писання стверджують, що у віці 3-х років батьки віддали Діву Марію на виховання до Єрусалимського храму. Коли дівчині виповнилось 14 років, первосвященник обрав для неї чоловіка – чесного тесляра з Назарету, на ім’я Йосип. Після того, як Марія побралася з Йосипом, їй з’явився Архангел Гавриїл, який звістив її, що вона народить спасителя світу – Ісуса Христа. Пізніше ангел з’явився у сні Йосипові та підтвердив новину про народження Сина Божого Марією. Він також дав вказівки голові родини стосовно того, як вберегти майбутнє дитя від переслідування та знищення.
Ритуалів, яких дотримуються під час святкування цього свята, безліч. Ще наші предки вважали: якщо відзначати цей день згідно з віруваннями та традиціями, то життя буде щасливим та радісним впродовж усього року. Раніше святкування дня Благовіщення Пресвятої Богородиці не обмежувалось виключно богослужінням у Церкві. В цей день відбувалися гучні гуляння з хороводами та цікавими іграми.
Одним з найбільших дійств на день Благовіщення вважалося випускання птахів. Старші люди казали, що випустивши птаха на волю, можна насолоджуватися щастям увесь рік. Звідси пішла традиція випускати голубів після шлюбного обряду на весіллі.
Молодь стрибала через багаття, чим очищалася від усіляких недобрих думок та вчинків, що назбиралися за попередній рік. З усією нечистю багаття спалювало невдачі, з нею пов’язані. Для очищення також палили стару солому, якою застеляли ліжко. Також палили різні трави, а димом обкурювали верхній зимовий одяг.
Вважалося також, що вмивання водою з талого снігу може зцілити від будь-яких недугів. Тому хворі та люди похилого віку брали сніг, розтоплювали його та вмивалися.
Ще одна традиція свята, яка надовго укорінилася у простих сім’ях – називати свого чоловіка «милий» протягом усього дня. Якщо жінка промовить це слово, звертаючись до свого благовірного, щонайменше 40 разів, вона забезпечить любов та злагоду у сім’ї та відверне появу коханки.
Під час відвідування церкви віряни намагалися придбати просфору, яка захищає від хвороб, заздрості, злодійства та неврожаю. Також важливо освятити воду в церкві, оскільки вона набуває цілющої сили.
Ще одна стародавня традиція на день Благовіщення – палити харчову сіль. Згідно з переказами наших предків, палена сіль допомагає від важких захворювань. Сіль, яку протягом 10-15 хвилин тримали на гарячій сковорідці, мала магічну дію.
Зола, що на день Благовіщення залишилася у печі, не викидалась, її використовували для удобрення хворих та слабких рослин.
Табу на працю та різну діяльність стосуються майже всіх церковних свят і Благовіщення не є винятком. В цей день необхідно відмовитися від будь-яких справ по дому та важких фізичних та розумових завдань. Все необхідно зробити заздалегідь.
Під особливою забороною в цей день знаходяться шиття та в’язання. Наші пращури вважали, що нитка – це символ людської долі. Якщо її обірвати чи обрізати у великий церковний день, то може обірватися життя людини, чи зіпсуватися доля всієї родини. Тому під час великих свят люди нічого не шили, не топили піч та не здійснювали інших, навіть найважливіших хатніх справ.
Суворо заборонялося на Благовіщення та за день до цього свята займатися посівними роботами. І взагалі будь-яка робота на землі вважалися великим гріхом, який міг позбавити цілу родину врожаю.
В давнину 7 квітня дівчата навіть не заплітали в цей день коси, зачіски робили напередодні свята. Заплітаючи коси на Благовіщення, дівчина прирікала себе на важку долю, одиноке та навіть коротке життя. Є ще одна думка, чому не можна плести коси на Благовіщення. Таким чином дівчата оберігають своє волосся. Адже в минулому коса була не тільки символом краси, але й свідчила про здоров’я своєї власниці. Хлопці насамперед звертали увагу на здорових дівчат з довгою та товстою косою.
За традицією на всі церковні свята люди одягали свій найкращий одяг. Проте з Благовіщенням все було по-інакшому. Люди вважали, що нове вбрання в цей день може порватися та зіпсуватися. Тому, щоб виглядати на Благовіщення красиво, наші бабусі одягали новий одяг напередодні свята.
Люди у давнину велику увагу звертали на природні явища та прикмети, адже вони вказували на майбутній врожай та на необхідність робити ті чи інші приготування. Найбільше трактувалися прикмети на великі церковні свята. Існує ціла низка природних прикмет на Благовіщення, які мали певні тлумачення.
- Якщо 7 квітня на небі не видно ластівок – це свідчить про холодну та пізню весну.
- Заморозки вночі свідчили про щедрий врожай ярих сортів пшениці, також варто очікувати на грибний рік.
- На вулиці тепло та сонячно, а на небі – жодної хмаринки? Необхідно готуватися до грозового літа.
- Дощ на Благовіщення – до сухого літа, а грозовий день – до хорошого врожаю горіхів.
- Якщо вночі на 7 квітня небо затягнуло хмарами, кури будуть нестися погано протягом всього року.