Всесвітній день біженців

20 червня кожного року відзначається важлива подія – Всесвітній день біженців (World Refugee Day). Таку дату започаткувала Організація Об’єднаних Націй 4 грудня 2000 року. Подію поєднали з Міжнародним днем африканських біженців, який відзначався в цей же день ще з 1969 року. Вперше Всесвітній день біженців відзначили у 2001 році, у 50-ту річницю Конвенції про статус біженців 1951 року — ключового міжнародного документа, що заклав основу для захисту тих, хто змушений покинути країну через загрозу життю.

Кожного року у цей день світова спільнота об’єднується, щоб віддати шану людям, які змушені були залишити свої домівки, рятуючись від війни, насильства, переслідувань або стихійних лих. Всесвітній день біженців – день, що нагадує: за кожною цифрою статистики стоїть жива історія, повна болю, втрат, але й сили, надії, відваги. Цей день – звернення до сумління. І водночас — нагода говорити про співчуття, про підтримку, про нові шанси й нові початки.

День біженців в Україні

Ще у 2014 році в Україні сотні тисяч людей змушені були покинуті свої домівки у зв’язку з російською окупацією Криму та деяких районів Донецької та Луганської областей. А у 2022, після повномасштабного вторгнення росії в Україну, не менше 7 млн українців стали біженцями, отримавши притулок в багатьох європейських країнах, США, Канаді тощо.

Мета Дня біженців

Всесвітній день біженців має за мету привернення уваги суспільства до труднощів людей, котрі змушені тікати з Батьківщини через конфлікти або/та низький рівень життя; наголошення на силі характеру біженців; залучення людства до співчуття та покращення їхнього перебування на чужій території.

Біженець ≠ мігрант: у чому різниця?

Біженець — це людина, яка тікає не заради економічних можливостей, а через загрозу життю чи свободі. Це — правовий статус, визнаний міжнародним правом.
Мігрант — це особа, яка переїжджає з інших причин, найчастіше добровільно.

Тобто біженець не обирає. Він змушений.

За даними ООН на 2024 рік: ²

• понад 117 мільйонів людей по всьому світу були змушені залишити свої домівки.
• Близько 43 мільйони з них — офіційно визнані біженцями.
• Понад 40% біженців — діти.

Найбільшу кількість людей приймають не багаті країни Європи, а Туреччина, Іран, Колумбія, Пакистан та Уганда.

І при цьому кожна така людина — це не “проблема”, не “статистика”, а особистість: вчителька, студент, дідусь, дитина, інженер, музикант, що колись мали свій дім, родину та ціле життя на рідній землі. Ці люди були змушені залишити свої домівки не за власним бажанням, а через обставини, що загрожували їхньому життю та свободі.

Що робить світ у цей день?

• Проводять концерти, фотовиставки, кінопокази, присвячені долям біженців.
• Відкривають форумні платформи, де самі біженці розповідають свої історії.
• У школах і вишах відбуваються уроки емпатії.
• Люди діляться хештегами #WorldRefugeeDay, #WithRefugees, #HopeAwayFromHome, щоб підтримати ініціативу.
• Благодійні організації збирають кошти на житло, освіту, медицину, психологічну допомогу.

Що ми можемо зробити — як звичайні люди?

• Послухати історію біженця — це вже акт поваги.
• Почитати про ситуацію у світі — і не поширювати міфи.
• Підтримати бізнеси, засновані біженцями.
• Пожертвувати речі чи кошти через перевірені організації.
• Впливати на політику — через вибори, петиції, звернення до влади.
• Бути відкритими: іноді найбільша допомога — це людяність у побуті.
• Підтримувати Збройні Сили України щодня!