Працюєш, або служиш в Україні: у ФРН хочуть скасувати соцвиплати для українських чоловіків
Напередодні серпневих канікул німецький політикум видав відразу кілька важливих заяв щодо українців у ФРН, який у цій країні тільки офіційно понад 1,2 мільйона.
Один з учасників коаліції – Християнсько-соціальний союз (ХСС) – висловив невдоволення тим, що понад 150 тисяч українських чоловіків призовного віку отримують приблизно 1,3 млрд євро соціальних виплат в Німеччині на рік. Експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Маєр закликав припинити таку практику, інформує Район.Закордон.
«Ці люди не мають права на соціальні виплати: вони повинні або працювати в Німеччині, або служити в армії України», – заявив Маєр.
Відповідно до офіційної статистики, з лютого 2022 року до Німеччини прибули 304,1 тис. українців призовного віку, з яких 150,7 тис. станом на березень 2025 року перебували на обліку як одержувачі соціальної допомоги. Середній розмір виплат на ту дату становив 882 євро на місяць (це грошові виплати, витрати на житло та додаткову підтримку).
Майже одночасно зі словами Маєра пролунала заява прем’єр-міністра Баварії та голови ХСС Маркуса Зьодера в ефірі телеканалу ZDF. Один з найпопулярніших політиків у ФРН запропонував повністю припинити виплату державної допомоги Bürgergeld українцям — як тим, хто тільки прибуває до Німеччини, так і вже прибулим.
«У світі немає жодної країни, яка діяла б подібним чином щодо українських біженців», – заявив Зьодер.
Він вважає, що соціалка заважає інтеграції українців у ринок праці, попри гарну освіту та наявність кваліфікацій. Зьодер пропонує застосувати до українців закон про допомогу шукачам притулку, який передбачає значно нижчі виплати.
Українське посольство в Німеччині у відповіді на запит Bild заявило, що було б неправильно звинувачувати всіх українських чоловіків за кордоном у порушенні закону або ухиленні від мобілізації – перебування чоловіків за кордоном не заборонене, а для виїзду потрібні відповідні документи.
«Значна частина чоловіків, які перебувають у Німеччині, перебувають тут на законних підставах і зареєстровані у системі військового обліку», – ідеться у відповіді.
Шило на мило?
Усі ці заяви пролунали на тлі статистики від Bild: у 2024 році Німеччина витратила 46,9 млрд євро на Bürgergeld. Це на 4 млрд більше, ніж у 2023-му. Такі дані надало Міністерство праці у відповідь на запит від партії «Альтернатива для Німеччини».
З цієї суми 22,2 мільярда отримали іноземці. Важлива ремарка: слід враховувати й індекс інфляції, який підвищує базову ставку цієї соцдопомоги.
На українських біженців та їхніх дітей у 2024 році припало 6,3 млрд євро.
Район Закордон вже писав про дискусію у ФРН з цього приводу. Закон про допомогу шукачам притулку, на який можуть перевести українців, передбачає нижчі виплати та складніші процедури. А от чинна система з Bürgergeld є простою в отриманні і фінансово привабливою, що і знижує мотивацію до працевлаштування.
Не всі у німецькому політикумі і навіть із середовища партії влади щасливі від ідеї обмежити виплати українцям. Політик ХДС Денніс Радтке критикує вимогу Зьодера скасувати Bürgergeld для українських біженців.
Він нагадав, що в коаліційному договорі між ХДС/ХСС і СДПН уже було погоджено, що українці, які прибувають до Німеччини в майбутньому, не отримуватимуть Bürgergeld, а лише допомогу за законом про надання притулку (Asylbewerberleistungsgesetz). Він підтримав цю зміну як змістовно правильну, але звернув увагу на її складність:
«Вже зараз видно, наскільки складною є реалізація цього рішення заднім числом у плані адміністрування. Незрозуміло, як це має працювати для всіх українців, які вже перебувають у системі».
Німці також не впевнені, чи досягнуть економії коштів, адже зміна моделі виплати допомог спричинить й витрати на адміністративне впровадження. Немає відповіді й на те, чи зміна моделі справді сприяє інтеграції на ринок праці.
Українське питання в європейському тренді
Німеччина донедавна була одним із головних опонентів у ЄС, який відстоював повоєнну систему надання притулку. Тепер ФРН приєднується до жорсткої лінії щодо мігрантів, а Фрідріх Мерц хоче стати лідером прихильників жорсткої лінії ЄС щодо міграції.
Цей зсув розпочався за часів попереднього лівого уряду Шольца. Коаліція Мерца обирає жорсткіший курс, щоб зупинити перехід консервативних виборців до ультраправої та антиімміграційної «Альтернативи для Німеччини» (AfD), яка у літніх рейтингах майже наздогнала ХДС-ХСС.
Різка зміна міграційної позиції Німеччини обіцяє прискорити жорсткий поворот ЄС, який готується запровадити нові заходи задля скорочення кількості шукачів притулку, які в’їжджають до Європи, та депортації більшої кількості тих, кому це вдалося.
Міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт на зустрічі з колегами з кількох європейських країн, які займають жорстку позицію щодо міграції (Австрія, Данія та Польща), заявив, що «Німеччина більше не є головним рушієм міграційних питань у Європі, а є частиною рушійної сили».
Коаліція Мерца у травні вжила заходів для призупинення возз’єднання сімей для сотень тисяч людей у Німеччині, включаючи багатьох мігрантів із Сирії, а також призупинив програму переселення для афганців.
Така політика вже викликала розбіжності в коаліції – багато законодавців від лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН), яка керує разом з консерваторами, не влаштовані кроками Мерца щодо міграції, хоча вони теоретично погодилися з багатьма з них під час коаліційних переговорів.
Міграція та обмеженням для отримувачів соцдопомоги стануть ключовими у ФРН восени. Крім дебатів щодо державної допомоги Bürgergeld, у Бундестазі розглянуть пропозиції щодо розширення списку безпечних країн, до яких можна депортувати мігрантів, та скасування державної юридичної допомоги мігрантам, яких планують депортувати.