Річки України стрімко міліють: на окремих ділянках води вже критично мало
У липні 2026 року на більшості річок України зберігалась низька водність, а на окремих ділянках ситуація стала критичною для природних екосистем. Найгірші показники зафіксували на річках басейнів Прип’яті, Дністра, Південного Бугу та Західного Бугу.
Фахівці оцінювали середню водність річок, щоб визначити ризики гідрологічної посухи та її можливий вплив на водопостачання населення, сільське господарство, енергетику й довкілля. Про це Еко.Район повідомляє за інформацією Українського гідрометеорологічного центру.
За даними гідрометцентру, на низці річок водність становила лише 10-20% від звичайного для липня рівня. Такий показник свідчить про маловоддя.
Найскладніша ситуація спостерігалась на окремих ділянках:
- Прип’яті та її приток;
- Дністра;
- Південного Бугу;
- Західного Бугу;
- окремих річок Карпатського регіону.
Водночас на більшості інших великих річок країни рівень води також залишався нижчим за багаторічну норму.
Чому це небезпечно
У гідрометцентрі наголошують, що на окремих річках витрати води вже опустились нижче екологічного мінімуму – рівня, необхідного для нормального існування водних екосистем.
Таку ситуацію зафіксували, зокрема, у верхів’ї Прип’яті, на Горині, Західному та Південному Бузі.
Недостатня кількість води може призвести до:
- погіршення якості води;
- зменшення вмісту кисню у водоймах;
- загибелі риби та інших водних організмів;
- деградації водно-болотних угідь;
- ускладнення роботи водозаборів.
Є і винятки
Попри загальну тенденцію до маловоддя, окремі річки мали достатню або навіть підвищену водність. Найвищий показник зафіксували на річці Інгулець біля Кривого Рогу, де водність перевищила норму майже утричі.
Близькими до середніх багаторічних значень залишались також окремі ділянки Горині, Псла, Ворскли, Самари та Сіверського Дінця.
Екологічна витрата води – це мінімальна кількість води, яка має бути у руслі річки, щоб та залишалась живою.
Якщо рівень води падає нижче цієї межі, першою страждає природа. У річці стає менше кисню, швидше прогрівається вода, погіршується її якість. Це може призвести до масової загибелі риби, молюсків, раків та інших водних організмів.
Крім того, маловоддя негативно впливає на заплавні ліси, болота та прибережну рослинність, які залежать від природного водного режиму. Через нестачу води можуть пересихати малі притоки, а водно-болотні угіддя втрачають здатність очищувати воду й підтримувати біорізноманіття.
Саме тому фахівці уважно стежать не лише за рівнем води, а й за тим, чи не опускається він нижче екологічно безпечної межі. Якщо це відбувається, йдеться вже не лише про проблему водозабезпечення, а й про реальну загрозу для річкових екосистем.
Посуха стає новою реальністю
Фахівці Українського гідрометцентру зазначають, що липнева водність на переважній більшості річок України була нижчою навіть за середній показник наймаловоднішого місяця року. Це свідчить про розвиток гідрологічної посухи.
Причиною є поєднання тривалої нестачі опадів, високих температур і змін клімату, які дедалі частіше призводять до тривалих маловодних періодів.
Якщо найближчим часом ситуація не зміниться, це може позначитись не лише на стані природних екосистем, а й на водопостачанні громад, роботі сільського господарства, промисловості та енергетики.
Вода стає одним із найцінніших природних ресурсів, а збереження річок – питанням безпеки та якості життя людей.