Досвід Балтської ОТГ: ділимося в Україні та за її межами

Балтський міський голова Сергій Мазур у складі української делегації взяв участь у роботі 33-ї Сесії Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, а також побував у Вірменії де відбувся Форум для представників місцевої демократії.

З цього приводу Сергій Мазур поділився своїми враженнями з журналістами місцевих ЗМІ.

Сергій Мазур: Нас сьогодні бачать і чують не лише в Україні, а й за її межами. За указом Президента Петра Порошенка сформована делегація України, яка представляє політичні інтереси України на міжнародній європейській арені. Нещодавно відбулася Сесія Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи. Головні питання які ставили і на чому акцентували увагу: перше – це не військовий конфлікт, а відкрита військова агресія РФ проти територіальної цілосності і незалежності України та українського народу. Голова делегації Володимир Прокопів та інші члени активно ставили запитання як на комітетах, так і на засіданні Асамблеї, пов’язані з війною та анексією Криму. Це два основних напрямки.

Наша делегація за підтримки міністерства закордонних справ вийшла на новий рівень. Я вважаю, що цього року Сесія була ефективною по доведенню цілей до євроспільноти через різні форми і методи. Це прямі трансляції, робрта зі ЗМІ, це інформація про те, що відбувається в Україні останні два роки. Окрім цього у нас був напрямок – це мова. В україні прийнято закон про мови і наші сусіди Угорщина, Болгарія та РФ підняли питання про утиск прав національних меншин. Я доповідав про процеси, які відбуваються в Одеському регіоні, на півдні країни. Популізм та політиканство євроспільноти і тих, у кого з нами складні політичні відносини не потрібно переносити на всю країну. Моє особисте бачення: закон є правильним, ефективним. Є чітка позиція Президента Петра Порошенка щодо цього закону, є чіткі роз’яснення міністра освіти України Лілії Гриневич про те, що ніхто не буде заважати вавчати мови національних меншин. Але якщо ми живемо в Україні, то повинні вивчати українську мову.

Ми бачимо сьогодні, що на півдні регіону є свої складнощі, але губернатор Максим Степанов озвучив, що кожен має право і зобов’язаний вивчати рідну мову. Разом з тим, якщо є представники національних меншин, держава, зокрема Одеська облдержадміністрація, проводить ряд заходів, щоб люди навчалися і розвивалися.  

Тепер щодо Вірменії. Там почалася реформа децентралізації. Я виступав від імені Конгресу. Ми намагилися довести, що об’єднання двох, трьох сіл і міста, як це бачить сьогодні уряд Вірменії, є не правильним. Тому що об’єднувати – це добре, але треба людям на місцях дати ресурси, можливості і повноваження. Ми розповіли про свої плюси з точки зору децентралізації в Україні, з точки зору системного підходу. Це позиції уряду та Президента, які сьогодні розповсюджуються на всю територію країни. Наші партнери реформу розпочали, але лише шляхом об’єднання і укрупнення. Це не зовсім та демократія і принципи відкритості, які ми маємо. Я думаю, що позиція уряду Вірменії буде скорегована, тому що міські голови та голови сільських рад підтримали нас, колег з України та з інших європейських країн, які приїхали зкорегувати те, що трохи не так робиться.

Окрім того ми підтримуємо дружні відносини з містами, нашими побратимами і партнерами. Розвиваємо інші напрямки. Це сьогодні Угорщина, Хорватія, Ірландія, Фінляндія, Естонія. Я думаю, коли ми досягнемо більш-менш вагомих результатів, ми про це доповімо, проінформуємо жителів нашого міста. Але в цьому році також є результат. Велика кількість наших партнерів приїхала, щоб відсвяткувати з нашою громадою День міста і громади.

Це і участь наших дітей у закордонних делегаціях. Цього року більшість з них поїхала за рахунок міського бюджету. Окрім того, що діти танцюють і співають, вони беруть участь у гала-концертах, привозять дипломи, стають лауреатами. У цьому напрямку у нас є певні зрушення.         

Від міжнародної діяльності Сергій Мазур перейшов до нагальних питань життя Балтської об’єднаної територіальної громади.  

Сергій Мазур: Сьогодні йде реформа освіти і я задоволений там, що вона чітко торкнулася нашої системи. Перше – це автономія наших міських шкіл, яка вже дала свій результати за 9 місяців роботи. Друге – це сьогодні створення опорних шкіл, перших в Одеській області. Поруч з цим, вирішення питання створення освітніх округів. В Одеській області їх п’ять, і один з них – у нас. Це наші міські школи, дитячі садки, прфтехучилище та педагогічне училище. Поруч з цим – школи з першим пілотним проектом. Це насамперед школа №1, яка називається «Нова українська школа» і регіональний проект – це школа №2 де ми зможемо продемонструвати всім, і в першу чергу освітянам, як запрацює нова українська школа, і які вона дасть результати у 2017-2018 навчальному році. Сьогодні є позиція керівництва області, що у новому 2018-2019 році має бути започаткована ця модель. Так склалося історично, що у нас не стоїть гостро питання національних меншин, але сьогодні є польський центр, ми працюємо ще у деяких напрямках, щоб підтримати культуру національних меншин.

Сьогодні є питання до сільської освіти у зв’язку з тим, що більшість сільських шкіл у Балтському районі потрібно закрити. Ресурси перенаправлялися з міських шкіл на сільські, щоб просто школу зберегти. З нового навчального року ми переформатуємо процес. Між школами повинна бути конкуренція. І не важливо, це сільська, міська велика чи маленька школа. Потрібен перехідний етап і ми його готуємо. Це опорна школа в с. Березівка, яка об’єднала Обжиле, Борсуки, Єфтодію, Кармалюківку, це опорна школа №1, яка об’єднала навколо себе Лісничівку, Оленівку, Мирони і Саражинка, яка приєднала до себе Перейму. Про ці процеси я розповім трохи згодом.

Що стосується медицини, то в країні формується модель яку ми запровадили у первинці ще протягом 2016-2017 років. Окрім того, сьогодні є проектний пілот губернатора Максима Степанова, який дасть можливість забезпечити села швидкісним інтернетом і наблизити якість медичної послуги до пацієнтів. І коли буде конкуренція між лікарнями, між Центром ПМСД і вторинною ланкою, між ЦРЛ і лікарнями інтенсивної терапії третього рівня, між районами і областями, тоді буде зрозуміло, куди краще йти. Кожен піде до того лікаря, якому він довіряє. Ми ідемо в цьому напрямку. Ми сьогодні КУ «Балтська ЦРЛ» перевели у комунальне підприємство. Ми у продовж місяця переведемо Балтський Центр ПМСД також у комунальну установу. Це дасть можливість більш швидкого розвитку медицини з боку адміністративного управління.

Нещодавно ми перевели дитячу консультацію у Балтський Центр ПМСД. Я сподіваюся, що у цьому році ми зможемо показати, а в наступному завершити міську сімейну амбулаторію для лікування жителів міста Балти, для профоглядів і для попередження захворювань. Сьогодні ми ефективно над цим працюємо. Я нещодавно був у губернатора. Ми поговорили про проблеми над якими сьогодні працюємо, готуємо приміщення для відкриття реперфузійного центру. Це не кардіологічне відділекння, це досить складний процес. У Балті буде відкрита філія Одеської обласної лікарні. Це буде єдина філія на теренах Одеської області де планується обслуговування жителів 7 – 9 районів області з серцево-судинними захворюваннями. Зараз лікарі які дали згоду працювати проходять навчання у Києві та Одесі, а медсестри направлені на курси підвищення кваліфікації. Ми займаємося проектною документацією, капітальним ремонтом необхідних приміщень для того, щоб на 5 поверсі ЦРЛ працювала система з наданням швидкої допомоги людям, які мають серцево-судинні захворювання. А таких людей у нас багато.

Разом з тим завершується бюрократичний процес на рівні Міністерства охорони здоров’я. Міністерство прийняло позицію губернатора і в Одеській області попередньо сформовано дев’ять госпітальних округів. Один з них є на півночі Одеської області куди входить Кодимський, Савранський, Любашівський, Балтський райони і я дуже сподіваюся, що базовою лікарнею інтенсивного лікування буде Балтська ЦРЛ. До цього ми йдемо третій рік і я сподіваюся, що у цьому році, а можливо на початку наступного ми отримаємо рішення і почнеться конкуренція, якість, ставлення наших лікарів до пацієнтів, до молодшого медичного персоналу. Сьогодні ще є багато питань щодо людського фактору в ЦРЛ, так само як у Центрі ПМСД.  

На прикладі Балтської об’єднаної громади в медицині працює два американських проекта.

Сьогодні Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман анонсував більше одного мільярда грн., які будуть направлені на державну урядову програму «Доступні ліки». Якщо у цьому році це були невеликі гроші, то у наступному – у десять разів більше. Президент України анонсував і народні депутати прийняли – 4 мільярди грн. піде на розвиток сільської медицини у 2018 році. Але я задоволений, що ми не чекаючи, що дасть держава, за рахунок місцевого бюджету і місцевих ресурсів вже другий рік маємо, я вважаю, досить гарні напрямки пов’язані зі зміною системи медицини на території нашої громади.  

Я підтримую Балтську центральну районну лікарню. Там є хороші спеціалісти. Там є люди готові до змін, є розуміння, що сьогодні можна змінювати людей, але для цього потрібно чітко говорити, куди ми йдемо, за рахунок чого йдемо, з ким і з чим ми йдемо. Балтська ЦРЛ – це основна оаза здоров’я на території нашої громади. Я думаю, що скоро це буде важливий соціальний об’єкт на півночі Одеської області. Те, що ми зараз будуємо в системі медицини і той комплексний підхід, який ми маємо, ніхто в таких районах як наш не зміг отримати.

У ході пресс-конференці журналісти торкнулися теми будівництва і ремонту доріг. Сергій Мазур з готовністю відповів і на це питання.

Сергій Мазур: У цьому році ми могли направити чималий фінансовий ресурс на дороги. Але якщо ми говоримо про всю нашу 35-ти тисячну громаду, то ми сьогодні повинні чітко розуміти, що в нас є освіта, яку потрібро розвивати. У цьому році на це спрямовано 60 відсотків бюджету. У нас є охорона здоров’я про яку ми щойно говорили, у нас є соціальний захист, культурний напрямок, спорт, а також є питання житлово-комунального господарства: водозабезпечення, водовідведення, поточні і капітальні ремонти, вуличне освітлення, благоустрій територій, парки, сквери, кладовища і питання пов’язані з ремонтом доріг.

Ремонти доріг у цьому році йшли за трьома напрямками. Це поточні ремонти. З нашими старостами та представниками бізнесу, які сьогодні добросовісно допомагають селу, ми спільно підсипали щебеневою сумішшю, грейдерували, вирівнювали дороги без твердого покриття.

Інша складова – це поточний ямковий ремонт доріг з твердим покриттям у місті та селах нашої громади. Частину ми зробили у цьому році, частину перенесли на наступний рік, бо дійсно, ресурс обмежений. По місту це капітальний ремонт ділянок по вул. Кузнєчна (по плану була зроблена до будівлі районного суду). Завершили вул. Уварова. Досить якісно. Зараз майже завершений ремонт вул. Любомирської між вул. Пушкінською та Гагаріна. Будуть ремонтні роботи на вул. Пушкінській, потім візьмуться за вул. Ярославського.

Переносимо на наступний рік (вже готова документація, але є деякі фінансові перепони) капітальний ремонт вулиць Гагаріна, Садової, Енгельса і провулка Коритнянського. Це те, що було заплановано.

Також виконані роботи по капітальному ремонту привокзальної площі. Додатково облаштували тротуари. Я думаю, що тепер на залізничній станції Балта нормальні умови.

Завершується глобальний проект – капітальний ремонт дороги Балта-Кодима, 44 кілометра. Згодом перейдуть до розмітки і завершать питання з укладкою асфальта.    

Фахівцями з Харкова вже готується проект ремонту доріг   Балта – Саражинка, Балта – Подільськ. Відкритим сьогодні залишаеться питання ремонту доріг Балта – Піщана, Балта – Ананіїв і ділянок доріг Кармалюківка – Обжиле, Білине – Пасицели, Балта – Козацьке і доріг з ґрунтовим покриттям у селах нашої громади. Навесні всі дороги в селах були відгрейдеровані. Зараз будемо готуватися до зими для того, щоб максимально зберегти дорожнє полотно, яке сьогодні маємо.    

Якщо говорити відверто, то зараз проектується ще 12 вулиць. Я не знаю де ми знайдемо фінансовий ресурс, але це важливі транспортні артерії для жителів віддалених мікрорайонів нашого міста. Коли буде готова проектно-кошторисна документація я про це повідомлю більш розширено. Частина цих проектів уже на експертизі, інша – знаходиться на стадії проектування.