Балто, Балто, мила до нестями…
Ця строчка з вірша про рідне місто нашого земляка талановитого поета Володимира Куликівського об’єднала одразу дві події: відкриття меморіальної дошки уславленому балтянину і виставку живопису, яка присвячена Дню міста.
Біля головного входу музею зібралася учніська молодь.
Прийшли журналісти, які особисто знали Володимира Куликівського та поціновувачі його поезії. Директор музею Петро Ткач коротко розповів про особистість нашого земляка, його життєвий шлях та передав слово члену Національної спілки журналістів України Михайлу Гершковичу, який свого часу досліджував творчість члена Спілки письменників України Володимира Куликівстького.
Присутні почули розповідь про людину, що прожила яскраве життя, писала гарні вірші, товаришувала з відомими поетами та композиторами. Володимир Куликівський любив Балту, часто приїжджав сюди, зустрічався з друзями, відвідував милі серцю куточки.
Коли з меморіальної дошки зняли покрив, усі побачили задумливого поета, який ховає свій погляд за роговими окулярами…
Потім у виставковій залі музею відбувся вернісаж, який завжди передує святкуванню Дня міста. Виставка початку жовтня завжди пов’язана з Балтою, її людьми, історією. Цогорічний показ відкрив поціновувачам живопису новий погляд на знайоме і близьке.
Директор музею Петро Ткач надихнув учнів на сприйняття атмосфери кожної картини. Він зазначив, що у експозиції чимало полотен місцевих художників: Бориса Кольцова, Сергія Шендеровського, Анастасії Маліношевської, Наталії Ступак та інших. Окрім того, на виставці чимало робіт живописців учасників балтських пленерів. Твори гостей – це погляд іззовні на речі, добре нам знайомі.
Відвідувачів виставки привітали заступник голови Балтської міської ради Валерій Желіховський, художники Наталя Ткачук та гість з Дніпра Андрій Виклик. Він запросив присутніх на свою персональну виставку, яка незабаром відкриється у Балтському музеї.
