Дім, де живе любов
В охайному будинку, біля костелу св. Станіслава у Балті, завжди людно. Щодня сюди приходять діти з неблагополучних сімей, батьки, які потрапили у скруту, вихованці інтернатів, бідні та знедолені. Двері для них завжди відкриті. Цих людей згуртували навколо себе три сестри зі згромадження сестер Милосердя св. Вікентія де Поля.
«Служіння сестер пов’язвне з їх засновником св. Вікентієм де Полем, який є для них взірцем. Служіння бідним – це досить складна праця, і ми бачимо, що одна справа породжує іншу, – розповідає настоятель костелу св. Станіслава о. Хенрик Яворський. – Бувають випадки, коли дітьми не тільки потрібно займатися протягом дня, але й надати їм притулок. Є діти в сім’ях яких негаразди. У тій хаті де сестри живуть, вони приймали дітей, але там лише одна кімната. Інколи їх приходило по 50 на день. Треба було годувати, дати можливість помитися. Місця не вистачало. І сестри попросили допомоги».
І ось на днях у балтських римо-католиків відбулася радісна подія – посвячення нового будинку, призначеного для дітей. Святкування почалося у костелі св. Станіслава, де вихованці сестер милосердя показали виставу про св. Вікентія де Поля.
Також на його честь відбулася літургія, яку провів настоятель римо-католицького кафедрального собору м. Одеси отець Йосип Павлюк.
У костелі було чимало гостей. З Польщі прибули духовні керівники сестер милосердя св. Вікентія де Поля, гості з Фонтанки, що під Одесою, священики з сусідніх районів та деяких областей України. На святкування завітав і Балтський міський голова Сергій Мазур.
По закінченні служби присутні зібралися на посвячення нового дому.
«Харизма, яку нам передав св. Вікентій де Поль – це служіння найбільш убогим, дітям, ув’язненим. Просто людям, які переживають різні страждання, нестатки. Сьогоднішня наша подія – це посвячення нашого дому, поблизу костелу, який призначений для дітей, які будуть приходити і вчитися добре жити. Бути передусім доброю людиною, поважати себе, своїх близьких, любити Бога, любити державу і старатися бути добрими людьми. Для нас велика радість, що ми можемо служити людям. Таке наше прагнення», – розповідає про покликання сестер милосердя зі згромадження св. Вікентія де Поля, сестра Галина.
Тепер біля костелу стоять два охайних будинки. Новий прибдали та відремонтували на кошти благодійників, яких знайшли сестри. Більшість спонсорів зі Словенії.
«Зараз умови набагато ліпші. Сестри можуть робити більше справ, будуть мати більше можливостей. Звичайно, їх робота потребує грошей, і їх турбота добиватися цих коштів. Ми у різний спосіб шукаємо спонсорів і добродіїв. Хотілося щоб добродійники були з України. Тому що це наші діти. Ми тут живемо і ми повинні давати ці кошти. До того ж шукаємо спонсорів по цілому світу. Моя мрія — відбудовувати цей костел, так само і будувати людські душі. Хотілося б щоб це були кошти місцевих людей. Щоб це була українська копійка», – говорить настоятель костeлу св. Станіслава о. Хенрік.
А тим часом у дворі нового будинку зібралися діти і гості.
Міський голова Сергій Мазур порадував малечу подарунками та привітав усіх з новосіллям.
А потім лунали пісні та зворушливі спогади. Юнаки та дівчата розповідали як колись, у скрутні часи, зустрілися з сестрами милосердя. Як вони допомагали дітям, розповідали про Бога, підтримували та молилися за них. Колишні вихованці вже виросли, змужніли, але й досі приходять у дім де живе любов.
