ПИТАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ – ЦЕ Є ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ! – СЕРГІЙ ГРИНЕВЕЦЬКИЙ
Президент України заявляє, що нашим пріоритетом залишатиметься розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри щодо застосування напрацьованих стандартів безпеки продовольчих продуктів. Важливим є і подальший сталий розвиток національних продовольчих систем. То ж маємо значний потенціал для збільшення своєї ролі у формуванні сталого виробництва харчової продукції.
Такими словами розпочав робочу нараду з питань розвитку молочного скотарства в Одеській області, учасниками якої стали провідні агровиробники регіону, науковці в галузі тваринництва, народні депутати та депутати Одеської обласної ради, голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький.
«Президент України Володимир Зеленський підписав низку важливих для розвитку країни Указів. В тому числі ті, які були введені в дію як рішення Ради Національної безпеки і оборони. Це — і Стратегія національної безпеки, і Стратегія людського розвитку. В них, по-перше, дано глибокий аналіз всього того, що відбувається в державі, а по-друге, визначено шляхи і план дій для всіх органів виконавчої влади і місцевого самоврядування» — зазначив Сергій Гриневецький.
За словами голови ОДА, в Стратегії розвитку Одеського регіону, агропромисловому комплексу приділяється важлива увага. Бо питання продовольчої безпеки – це питання національної безпеки. Особливо зараз, коли за оцінкою експертів, кількість людей, які страждають від голоду через війни, пандемію коронавірусу та кліматичні зміни, зросла протягом року на чверть і становить нині більше 800 мільйонів.
Говорячи в контексті теми обласної наради Сергій Гриневецький закцентував увагу учасників наради на важливих і актуальних цифрах і фактах, пов’язаних з розвитком і занепадом сектору тваринництва нашого регіону.
“Найбільша кількість великої рогатої худоби в Одеській області була у 1980-му році – 1 290 000 голів, у 2020-му році в Одеській області – 138 000 голів, із них 150 000 в господарстві, решта — в приватному секторі. По коровам: 1980 рік – 443 000 голів, 2020-й рік – 85 000 (в господарствах 6,8 тисяч, решта в приватному сектор). Найбільша кількість свиней була в 1970-му році — 1 367 000, в 2020-му році – ця цифра складає 133 000 голів, в господарствах – 71 000. Вівці та кози: найбільша кількість цих тварин була в 1955-му році – 1 227 000, зараз маємо лише 269 000 голів, і лише 26 000 з них, знаходяться в господарствах, решта – приватний сектор утримує. Птиця: 1985-й рік – 19 329 000 голів, на сьогодні – лишилось тільки 2 210 000 голів, з цієї кількості в господарствах лише 131 000” — навів невтішну статистику голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.
Не краща ситуація, за інформацією, яку навів голова облдержадміністрації, і з виробництвом м’ясо, якого найбільше виробляли в 1990-му році – 232 000 тон, зараз – 36000 тонн. Молока найбільше виробляли в 1985-му році – 1 017 000 тонн, нині втричі менше – 309 000. Виробництво яєць з 1 150 000 000 шт (1990 р. скоротилось до 175 000 000 шт. Найбільший настриг вовни був у 1990 році – 2941 тонни, нині ледь дотягує до 751 тонни.
“На сьогодні в області діє 40 суб’єктів з племінної справи у тваринництві. З них: 3 — молочне скотарство, 3 — м’ясне скотарство, 6 — свинарство, 3 — вівчарство, 3 — конярство та 22 — рибництво. Суб’єктами племінної справи області за 9 місяців поточного року реалізовано племінного поголів’я великої рогатої худоби 1244 голови, свиней – 333 голів, овець – 11 голів” — навів такі дані голова Одеської ОДА.
Як повідомив Сергій Гриневецький, на разі в регіоні реалізуються три інвестиційних проєкти: в ТОВ «Агропрайм Холдинг» Болградського району зі встановленню біогазової установки на свинокомплексі потужністю 24 тисяч голів свиней в рік (вартість проєкту 27,0 млн.грн). Продовжується реконструкція приміщення для вирощування молодняку великої рогатої худоби української червоної молочної породи від 3-6 місячного віку та реконструкція родильного відділення з доїльним залом «Ялинка» на молочно-товарній фермі у СТОВ «АФ «Петродолинське» Одеського району (вартість проєкту – 4,5 млн.грн) та продовжується будівництво сучасного вівцекомплексу на 3,5 тисяч голів овець м’ясних порід на території смт. Лиманське Роздільнянського району у ТОВ «Колос» (вартість проєкту 15,0 млн.грн.).
“Як я вже говорив провідні господарства області з тваринництва можна порахувати на пальцях двох рук: в молочному скотарстві — СТОВ «Агрофірма «Петродолинське» Одеського району, ТОВ «Шабська ферма» Білгород-Дністровського району, ТОВ «Агрофірма Маяк» Березівського району. Лідером в секторі м’ясного скотарства є племзавод «Троїцьке» Подільського району. Пальму першості в свинарстві утримують «Агропрайм Холдинг» та «Арцизька мясна компанія» з Болградського району. У вівчарстві — «Бородіно-А» Болградського району та «Колос» Роздільнянського району” — додав керівник області.
На зменшення поголів’я худоби і птиці та виробництва продукції тваринництва, відзначила Директор Департаменту агрополітики Алла Стоянова, вплинуло ряд факторів: це і тривала посуха 2020 року, яка негативно позначилася на виробництві кормів та погіршила якість пасовищ, недостатнє фінансове забезпечення господарств, інфекційні захворювання великої рогатої худоби на лейкоз і туберкульоз, свиней на африканську чуму, птиці на пташиний грип.
“Найбільше на сьогодні турбує те, що кількість корів в усіх категоріях господарств області за п’ять років зменшилась на 10,6 тисяч голів — з 96,0 тис. голів до 85,4 тисяч голів. Нагальною проблемою у виробництві молока в особистих селянських господарствах та їх об’єднаннях залишається вкрай низький рівень технологічного оснащення галузі” — сказала Алла Стоянова.
Торкнулись на нараді і питання підтримки виробників молочної сировини на державному та регіональному рівнях.
“За регіональною Програмою розвитку агропромислового комплексу Одеської області на 2019-2023 роки «Аграрна Одещина», в поточному році з обласного бюджету на підтримку галузі тваринництва передбачено 3,1 млн. грн, у тому числі на часткове здешевлення вартості придбання доїльного обладнання для господарств населення у сумі 650,0 тис. Грн.; на часткову компенсацію сільськогосподарським підприємствам вартості утримання корів в сумі 2,4 млн. грн. із розрахунку до 1000 гривень за одну голову. І до Департаменту надійшли заявки від 19 сільськогосподарських підприємств області на здешевлення утримання 3,7 тис. голів корів” — додала директор Департаменту агрополітики.
«Питання, які ми сьогодні обговорили — це перша цеглина в той фундамент, який нам треба буде розбудовувати! І це стосується не лише молочного скотарства, а й взагалі тваринництва, кормовиробництва, зрошувальних систем, підготовки кадрів, переробки, якості продукції і взагалі — питання продовольчої безпеки» — сказав Сергій Гриневецький.
Тому підводячи підсумки наради голова Одеської ОДА дав доручення активізувати виконання Постанови кабінету Міністрів № 107 для залучення коштів державних фондів на підтримку тваринництва по всім напрямам.
«По-друге, обов’язково потрібно підготувати матеріали обґрунтування щодо внесення змін до законодавства, по законодавчій ініціативі від наших народних депутатів по терміну «фальсифікат» в сегменті виробництва продуктів харчування. Третє — збільшити кошти при формуванні бюджету на 2022 рік на програму «Аграрна Одещина», зокрема, на сектор тваринництва, в тому числі на науковий моніторинг. Бо ми можемо залишитись взагалі без викладачів – викладачів зоотехнії та ветеринарії. Давайте спільними зусиллями будемо намагатись зробити все так, щоб ми хоча б поступово, але впевнено підтягувались до тих показників, які були в нещодавньому нашому минулому. Мова йде і про зайнятість населення, і про кількість тварин, кількість птиці, великої рогатої худоби, і про розвиток сільських територій. Буде зайнятість населення, тоді буде і значно більший ПДФО, а це — більші можливості використовувати і розвивати місцевий бюджет, наповнювати його, і врешті-решт почати виконувати всі ті програми, які так «фантастично» рік тому на виборах до місцевих рад презентувати і кандидати в депутати, і кандидати на посади місцевих голів. Бо коли зараз 30% територіальних громад неплатоспроможні, про який розвиток села може йти мова» — сказав голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.