Розповідаємо про те, коли, як і для чого потрібно укласти угоду із сімейним лікарем
Повноцінна кампанія з вибору лікаря первинної допомоги стартує з квітня 2018 року. Про це повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я. Там наголошують, що комунальні заклади первинної допомоги повинні реорганізуватися в некомерційні комунальні підприємства. Лише тоді вони зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати фінансування за надані послуги з державного бюджету.
А що і навіщо повинен зробити пересічний громадянин у рамках анонсованої кампанії? З’ясовуємо це у розмові з радником міністра охорони здоров’я Олександром Ябчанкою. — У квітні розпочнеться кампанія з вибору лікаря первинної допомоги. Що мають зробити люди, аби не залишитися без медичної допомоги? — До квітня, до початку приписної кампанії (процес вибору лікаря і укладення договорів, — Авт.), треба визначитися з лікарем первинної ланки.
Йдеться про педіатра, терапевта або сімейного лікаря. Наголошу: тепер ви не зобов’язані звертатись до лікаря суто за місцем реєстрації. Можете обрати того, який працює біля вашого дому, роботи тощо. Як це зробити? Найпростіший варіант: ви знаєте хорошого лікаря, не раз звертались до нього і залишились задоволені результатами. Його й можете обрати.
Якщо ж такого поки що не знайшли, поцікавтеся в родичів, сусідів, друзів, колег — можливо, вони порадять вам лікаря з амбулаторії сімейної медицини або поліклініки, яка підходить вам географічно. Ви також можете звернутись у місцевий відділ охорони здоров’я. Там вам розкажуть, які лікарі працюють у вашому населеному пункті чи районі. Інший варіант — просто зверніться у будь-який медичний заклад і познайомтеся з лікарями, які там працюють. — Уявімо, з лікарем ми вже визначилися. Що далі? — Коли Міністерство охорони здоров’я оголосить приписну кампанію (за попередніми даними, це має відбутися у квітні), ви приходите до лікаря, якого обрали, й укладаєте з ним угоду — таку собі декларацію. Для укладення угоди потрібно мати зі собою паспорт та ідентифікаційний номер.
Якщо ж ви підписуєте декларацію з педіатром (чи сімейним лікарем, який обслуговуватиме вашу дитину), мусите подати свідоцтво про народження дитини й документи (паспорт та код) обох батьків. Ваші дані внесуть у реєстр пацієнтів, роздрукують декларацію, яку ви підпишете у двох примірниках (один із них залишається у вас), і з цього моменту ви матимете свого лікаря “первинки”, до якого можете звертатись у будь-який час.
Заклад, в якому працює сімейний лікар, безпосередньо отримуватиме річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав із ним договір. За попередніми даними, 2018 року середня виплата на первинній ланці становитиме приблизно 370 гривень на одного пацієнта, 2019-го — 450 гривень. Тобто послуги лікаря фінансуватиме держава. Пацієнтові не потрібно платити ні копійки. — Які функції покладено на сімейного лікаря? Яких послуг від нього можемо вимагати? — До базових функцій сімейного лікаря входять: перше — профілактика та запобігання хворобам, тобто профілактичні обстеження, друге — лікування (ідеться про всі хвороби, які не потребують госпіталізації або спеціалізованої допомоги), і третє — скерування до фахівця.
Уже затверджено перелік послуг, які надаватиме лікар первинної ланки, тобто перелік аналізів та базових діагностичних процедур. Цей документ відкритий, і кожен пацієнт може ознайомитись із ним. — Чи правда, що ті, хто не укладе декларації з сімейним лікарем, втратить право на безплатну первинну меддопомогу? — Ні. Громадянин України має право на безплатну первинну меддопомогу, згідно з Конституцією. Але так чи інакше повинен підписати декларацію.
Поясню, як усе відбуватиметься на практиці. Скажімо, людина застудилася, приходить до лікаря “первинки”, укладеної угоди з ним не має. Лікар погоджується обстежити пацієнта, однак пропонує підписати декларацію. Якщо пацієнт навідріз відмовляється, лікар не може змусити його, меддопомогу надасть. Але погодьтеся: дивно, коли пацієнт приходить до лікаря, щоб отримати меддопомогу, і не хоче формалізувати з ним свої стосунки. Тобто це буде радше винятком, ніж правилом.
Зауважу: ніяких дедлайнів, тобто граничних термінів, для укладення декларації не встановлено. Коли зробите це, тоді й буде. Є тут, щоправда, ще один нюанс. — Який? — Рішення про скерування до вузькопрофільного спеціаліста ухвалює сімейний лікар. Це правильно. Не має бути так, що людина, як поширено нині, в разі проблеми зі здоров’ям біжить до аптеки по ліки, про які чула в рекламі, шукає поради в Гуглі або ж навіть сама вирішує, до якого лікаря звернутися.
Тож порада щодо скерування від лікаря “первинки” все-таки дуже важлива. Консультація вузькопрофільного спеціаліста буде безоплатною (щоправда, реформа вторинної ланки — це наступний етап), але за умови, що ви маєте скерування від сімейного лікаря. Якщо ж пацієнт сам вирішує, до якого вузькопрофільного спеціаліста йому звернутися і не вважає за потрібне йти на консультацію до сімейного лікаря, він має на це право, однак власним коштом. — А чи можна буде змінити сімейного лікаря, якщо той не влаштовуватиме пацієнта? — Так. Функціонуватиме єдина електронна база пацієнтів. Система усе відстежуватиме. Якщо пацієнт уклав угоду з одним сімейним лікарем, то з іншим укласти не зможе. Утім обмежень на зміну лікаря протягом року немає — ви можете робити це тоді, коли захочете.
Источник: http://expres.ua/